ІІІ віртуальна міська науково-практична конференція «Cтворення освітнього середовища, спрямованого на формування професійної компетентності учителя, керівника нової української школи»

  • Ю.М. Хатимська Хатимська Юлія Миколаївна, учитель англійської мови НВК № 9 імені А.М.Трояна  Групова робота як інструмент  для розвитку англомовного середовища та створення «ситуацій успіху» Завантажити в PDFЯк ...
    Опубліковано·4 трав. 2018 р., 04:37 НВК Дев'ять Кам'янець-Подільський
  • С. Г. Павленко Павленко Світлана Григорівна вчитель англійської мовинавчально-виховного комплексу №9імені А. М. Троянау складі спеціалізованоїзагальноосвітньої школи І-ІІІ ступенівз поглибленим вивченняманглійської мови та школи мистецтв ...
    Опубліковано·3 трав. 2018 р., 04:45 НВК Дев'ять Кам'янець-Подільський
  • І.В. Доценко Завантажити в PDFДоценко І.В.вчитель англійської мовиНВК№9 імені А.М. ТроянаСучасна зброя вчителя - активні методи навчанняСтрімке входження України у світове співтовариство забезпечило величезний попит ...
    Опубліковано·3 трав. 2018 р., 04:40 НВК Дев'ять Кам'янець-Подільський
  • В. В. Сидорук В. В. Сидорук НВК №9 ім. А. М. Трояна Використання технологій критичного мислення як засобу створення творчого мікроклімату на уроках зарубіжної літератури (в контексті Концепції НУШ)   Справжнє відкриття – це не ...
    Опубліковано·3 трав. 2018 р., 04:18 НВК Дев'ять Кам'янець-Подільський
  • Н. Г. Пазинюк Н. Г. Пазинюк Учитель німецької мовиНВК №9                                              Використання сучасних педагогічних технологій  на уроках німецької мови Єдиний шлях вивести країну на більш високий рівень цивілізації - це модернізація і інновація.             Національна ...
    Опубліковано·2 трав. 2018 р., 05:13 НВК Дев'ять Кам'янець-Подільський
Відображаються 1 - 5 із 8 записів. Переглянути більше »

Ю.М. Хатимська

опубліковано 4 трав. 2018 р., 04:37 НВК Дев'ять Кам'янець-Подільський

Хатимська Юлія Миколаївна,

учитель англійської мови

НВК № 9 імені А.М.Трояна

 Групова робота як інструмент  для розвитку англомовного середовища та створення «ситуацій успіху»

Завантажити в PDF

Як часто ви використовуєте групову  роботу на своїх уроках? Кожного дня? Можливо, ви ніколи не думали, чому це варто робити.

За визначенням ТКТ Glossary, Group (група) – відносини між учнями класу. Вчителю слід подумати про динаміку групи, де вони спрацюють, які учні повинні працювати разом в різних групах.

У своїй статті С’юзен Вернер виділяє 10 переваг щодо налагодження групової діяльності:

- учні спілкуються між собою

- допомагають один одному

- кидають виклики

- підбадьорюють

- учні стають ближчими один до одного

- використовують мову творчо

- розвивають культурну чутливість

- у вчителя  є змога активувати різні стилі навчання

- отримати достовірне оцінювання

- взнати, що потрібно покращити учневі

Відомий лінгвіст, Джулія Добсон, у своїй книжці «Ефективність технології для розвитку спілкування в групах при вивченні англійської мови» неабияку увагу приділяє поділу учнів на, так звані, групи. На її думку, це призводить до кращого засвоєння англійської мови, до підвищення самооцінки учнів, що сприяє успіху навчальної діяльності. Основне те, що мовленнєві групи об’єднують різні світогляди та рівні знань.

Основним завданням педагога є допомогти учням повірити в себе, в свої можливості, вийти за рамки обмежених знань і увійти в «площину справжнього спілкування».

Всі члени групи розуміють, що вони вільні у спілкуванні, отже є повноцінними носіями мови. А сам учитель повинен бути одним із учасників мовлення, а не займати позицію «сторонника». Адже жива комунікація - це спонтанне творіння, що має деякий динамізм, а це не може дублювати жоден письменник. Учні повинні усвідомити, що вони унікальні, а тому світосприйняття і мова є неповторними. Розуміння цього призводить до успішного оволодіння іноземною мовою, до підвищення рівня самооцінки та знань Як результат - учень творчо використовує мову, тобто пропускає її через себе, думає іншою мовою. Через розмову ми найбільше дізнаємося про людей, а тому спілкування повинно бути невід’ємною обов’язковою складовою частиною навчального процесу, і як вважає Джулія Добсон, чим раніше учень зрозуміє це, тим швидше він досягне прогресу у навчанні. Важливо, щоб вільне володіння англійською мовою було не тільки в аудиторії, але і в потрібних життєвих ситуаціях.

Звісно, учитель повинен враховувати індивідуальні особливості і здібності учнів, ні в якому разі не принижуючи, так званих,  невпевнених” і зневірених. Групи можуть утворюватись як у звичайній аудиторії, так і в неакадемічному оточенні, тобто на вулиці, на екскурсіях, чи в когось вдома. Кожного дня тисячі комунікативних груп мають місце у всьому світі, відбиваючи величезне захоплення людей у вивченні англійської мови. Вільна атмосфера сприяє розвитку інтересу та успіху оволодіння англійською мовою.

Можна провести комунікативні інтерактивні уроки з носієм мови, порівняти його мову зі своєю та зробити висновки. Взагалі, заняття, які розвивають мовні навички, є дуже успішними, у учнів виникає відчуття, що вони знаходяться в англомовному середовищі. Найкраще, щоб і сам учитель приймав участь у обговоренні. Таким чином, він помічає прогрес учнів, постійно заохочує їх, а також збирає необхідний матеріал для наступного заняття.

Єдиний шлях для створення успішного спілкування і розуміння – спілкуватися тільки англійською мовою. А це поступово формує неабиякі комунікативні навички з мови та долає мовний бар’єр.

Багатонаціональні групи, такі як в Американському Лінгвістичному Інституті, заслуговують особливої уваги у педагогів. Адже розповіді про свою країну вносять національний колорит, як результат - заохочують всіх учасників до покращення мовних навичок.

Джулія Добсон велику увагу приділяє ролі учителя, керівнику учбового процесу. Це підтверджують такі використані нею синоніми слова «учитель», як «Group Leader», «Conversation Leader», «Facilitator». Хочеться сказати:«Facilitator» is a Fascinator! Справжній педагог повинен відкрити «ворота у знання» перед усіма членами групи, допомогти, особливо невпевненим учням, відчути радість пізнання та власної значущості. Важливо, щоб усі, без винятку, учасники групи для себе вирішили: «Англійська мова дуже цікава і я можу і хочу володіти нею!»

Звісно, обов’язковими з боку учителя є ентузіазм, винахідливість, мобільність та інтерес до особистості. Звертатись він повинен тільки поіменно, дізнаватись про життєві факти своїх учнів, але не більше, ніж вони дозволяють. Доброзичливий, неформальний тон необхідний для налагодження контакту з групою. Істинний педагог повинен бути небайдужою, уважною людиною, щоб у повній мірі контролювати не тільки навчання, а і  життя учнів.

Створенню «ситуації успіху» сприяє чуттєвість учителя до настроїв всіх членів групи. Людина виражає свої емоції точними штрихами мовлення, жестами і мімікою. Завдання учителя — вчасно помітити незадоволення аудиторії, позбавитись його та налагодити контакт. Інакше, при ігноруванні, може розвинутись незадовільна атмосфера, яка породить байдужість спілкування, чи, ще гірше, ворожість один до одного.

Слід згадати і про терпіння щодо успіхів учнів. Цитуючи Ейсі Джексон: «Терпіння необхідне при будь-яких сутичках зі учнями, особливо важливе для налагодження успішної комунікації. Учителю слід ставити себе на місце учня і згадувати ті часи, коли він сам боявся і соромився висловлювати думки, а хтось його підбадьорював та знаходив потрібні слова».

Деякі з лінгвістів вважають, що терпіння - позитивна риса, але у великій кількості може завадити. Джулія Добсон погоджується з цим судженнямстосовно багатьох сфер життя, але на заняттях англійської навіть надмірне терпіння породжує тільки авторитет і розуміння. Справжньому учителю потрібно навчитися сприймати незначний успіх за величезний. Побільше терпіння і згодом, замість невпевнених, зневірених учнів, ви зустрінете самовпевнених і комунікабельних знавців англійської мови.

Успішно налагоджена групова робота є поштовхом для формування успішного оволодіння англійською мовою. Чудово характеризує кооперативну роботу китайська приказка:

Розкажи мені, і я забуду.

Покажи мені, і я запам’ятаю.

Залучи  мене, і я вивчу.

Спільна робота визначається як прийнятна стратегія для аудиторії, яка збільшує і, в свою чергу, зберігає мотивацію, допомагає учням вдосконалювати себе та позитивно сприймати інших, забезпечує засобом для критичного мислення, зміцнює соціальне співробітництво.

Уміння організовувати успішну кооперативну роботу формує незабаром міцну сім’ю, хорошу кар’єру і сталу групу друзів. Адже вміння налагоджувати сприятливі соціальні відносини створює непохитний життєвий потенціал вихованців.

При вивченні англійської мови як іноземної (EFLEnglish Foreign Language) потрібно пам’ятати, що діяльність всіх членів групи повинна бути побудована за схемою «лице в лице», не «спина в лице» чи «поза лице». Співробітництво між вчителем і всіма його вихованцями формується на щирості і взаємній зацікавленості.

Однак, існує перелік проблем, учителю слід вирішувати стосовно створення успішності групової роботи. Завдання учителя - навчити учнів співпрацювати з колективом, виховувати зацікавленість не тільки власними успіхами, а й досягненнями групи. Група — єдине ціле, твориться на основі спорідненості, взаєморозумінні і відповідальності один за одним.

Завдяки спільній роботі учні стають справжніми партнерами. Учні, які вчаться працювати разом, механічно готуються і до життєвих обов’язків, налаштовуються на відповідальність за власне навчання, що і є успіхом.

Учителям необхідно робити все можливе, щоб учням було цікавіше в колективі, щоб розвивалися успішні відносини з групою.

Важливим аспектом є те, що учителю не потрібно виправляти помилки, сформувати, так зване, exposure, істину атмосферу спілкування. Під час  спонтанного спілкування помилки не виправляються.

При налагодженні групової роботи найкраще розсадити учнів по колу, щоб всі члени групи знаходились на однаковій відстані один від одного. Рівний доступ до кожного сприяє успішному налагодженню групової роботи.

Соціальні відносини між усіма членами групи повинні базуватися на рівності. Учителю обов’язково потрібно займати не домінантну роль, а бути одним із них. Деякі учителі вважають, що це важко. Різний статус стосунків може знизити активність.

Налагодження успішної групової роботи формує зацікавленість думками один одного, породжує пізнавальний інтерес, формує стійку мотивацію, відповідає на соціальні потреби і в подальшому призводить до життєвого успіху. Щодо мене, я активно використовую групову діяльність у своїй роботі, намагаюсь щодня і мені приємно моніторити, наскільки відкриваються та прогресують мої учні і я!


Список використаної літератури

1.      Пєхота О.М. , Кіктенко А.З. та ін. Освітні технології. – К., 2001 – 256 с.

2.      Altman, H. Foreign Language Teaching: Focus on the Learner. New York, 1990

3.      Calderon, M. Cooperative Learning, 2015

4.      Dobson, J. Efective Techiques for English Conversation Groups.

Washington, D.C. – 2002 -  137 р.

5.      Dobson, J. Why, When and How to Teach Them.- Washington D.C. - 1982

6.      TKT Glossary. Cambridge, 2015

Susan Verner. Top Benefits of Group Work for ESL Classrooms, 2017

С. Г. Павленко

опубліковано 3 трав. 2018 р., 04:41 НВК Дев'ять Кам'янець-Подільський   [ оновлено 3 трав. 2018 р., 04:45 ]

Павленко Світлана Григорівна
вчитель англійської мови
навчально-виховного комплексу №9
імені А. М. Трояна
у складі спеціалізованої
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
з поглибленим вивченням
англійської мови та школи мистецтв
м. Кам’янця–Подільського
вул. Драгоманова,12

Розвиток навичок мовленнєвої компетенції учнів на уроках англійської мови шляхом використання інноваційних технолог

Завантажити в PDF

                КонцепціяНова українська школа акцентувала  10 ключових компетентностей сучасної української школи. Серед них чільне місце займає спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Друге місце посідає спілкування іноземними мовами, що включає в себе уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

 Отже, сьогодні знання іноземних мов є вимогою часу, тому перед нашою освітою стоїть завдання вивчення іноземних мов для успішної інтеграції  України до Європейського Союзу та всього цивілізованого світу.Ось чому потрібно активно використовувати вже наявні інноваційні технології та можливості вільного Інтернет-спілкування з носіями мови.

Варто зазначити, формування комунікативної компетенції учнів є основою і провідною метою навчання іноземних мов в школі. Здобуті уміння і навички іншомовного спілкування на уроках допоможуть їм досягти такого рівня комунікативної компетенції, який був би достатнім для здійснення спілкування в певних комунікативних сферах.

Комунікативна компетенція формується на основі взаємопов’язаного мовленнєвого, соціокультурного і мовного розвитку учнів відповідно до їхніх вікових особливостей та інтересів на кожному етапі оволодіння іноземною мовою, в даному випадку англійською мовою.

Комунікативно орієнтований підхід до навчання учнів англомовному спілкуванню розглядається через чотири види мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння та письма, які передбачають уміння здійснювати усне спілкування, розуміти на слух основний зміст автентичних текстів, читати і розуміти тексти різних жанрів і видів, передавати письмово необхідну інформацію.

Мовленнєва компетенція є однією з провідних складових характеристик особистості, що формується в процесі її розвитку. Під мовленнєвою компетенцією ми розуміємо вміння адекватно і доречно, практично користуватися мовою в конкретних ситуаціях (висловлювати свої думки, бажання, наміри, міркування тощо), використовувати для цього як мовні, так і позамовні засоби (невербальну знакову систему) та інтонаційні засоби виразності мовлення.

За визначенням Зимньої І. О., мовленнєва діяльність – це активний, цілеспрямований опосередкований мовою та зумовлений ситуацією спілкування процес прийому і видачі мовного повідомлення у взаємодії людей між собою.

Головною метою будь-якої системи освіти є розвиток особистості учня. Навчання виступає як основа та засіб психічного і в цілому особистісного розвитку людини.Саме на своїх уроках я намагаюся формувати в учнів уміння і навички іншомовного спілкування, докладаю багато зусиль для розвитку навичок читання та письма, які були би достатніми для їхнього майбутнього.

Дуже цікавим і своєрідним є спілкування з учнями в першому класі. Комунікативно-ігровий метод навчання – основний підхід до вивчення англійської мови. Він забезпечує дійове, зорієнтоване на особистість навчання іншомовного спілкування.

Ми завжди пам’ятаємо слова Макаренко А.С., що у дитячому віці гра – це норма, і дитина повинна завжди гратися, навіть коли робить серйозну роботу. Діти краще сприймають та засвоюють матеріал, якщо він подається в ігровій формі, інсценується. У цьому на допомогу приходять вірші, казки, невеличкі пєси та свята з використанням англійських пісень та віршів. Діти з радістю приносять свої іграшки, костюми та маски до школи.

Варто зазначити, що основа навчання дітей у ранньому шкільному віці - усна з використанням елементів читання та письма. З точки зору психології дитині важко відразу починати читати вголос, правильно і виразно. При цьому дитині важко одержати задоволення від читання і тому вона може поступово втратити інтерес до читання. Завжди  варто намагатися використовувати додаткові моральні стимули до навчання (похвалу, заохочення тощо) і по можливості звести до мінімуму покарання. Наполегливо вчимося читати вголос і пошепки, тому що вміння читати – найголовніша навичка серед тих, яка формується у школі.

Підвищення мотивації та інтересу до вивчення англійської мови – є застосування аудіо та відеоматеріалів на уроках. Вони роблять уроки цікавими, зменшують нервове навантаження на дітей та сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу.

Отже, Щербакова О. А. стверджує, що кіно як достатньо інтенсивний зовнішній подразник викликає продуктивну умовно-рефлекторну діяльність і є потужним та ефективним засобом, який сприяє більш швидкому та якісному набуттю знань та навичок.

Як відомо, людина при вивченні іноземних мов і не тільки, запам’ятовує двадцять відсотків відеоінформації, тридцять відсотків аудіоінформації. Якщо ж поєднати те, що вони бачать, чують і роблять, то продуктивність запамятовування становить 80%.

Ось чому я приділяю велику увагу використанню аудіо та відеоматеріалів на уроках англійської мови в середніх і старших класах, що сприяє розвитку не лише аудіювання, а мовлення також. Під час перегляду відеофрагменту учень одночасно сприймає усне мовлення носіїв мови, аналізує його (здійснює смислову обробку інформації) і включається в процес спілкування з своїми однокласниками під керівництвом вчителя.

Добірка мовленнєвих вправ до відеоматеріалів допомагає учням передбачати зміст, виділяти головне, знаходити другорядні деталі, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки відповідно до переглянутого фрагменту. Зосереджувати увагу на діях і характеристиках персонажів, простежувати логічну послідовність подій і дотримуватися її при передачі змісту. При цьому, проводячи вправи, важливо враховувати взаємозв’язок аудіювання і говоріння, як двох сторін одного мовлення, та аудіювання і читання як двох видів рецептивної діяльності. Отже навчаючи аудіюванню, вчитель паралельно розвиває уміння сприймати інформацію на слух і говорити.

Наступним видом мовленнєвої діяльності, яке забезпечує усне спілкування англійською мовою є говоріння, яке представлено двома формами: діалогічне і монологічне. Як і будь-яка інша діяльність, говоріння завжди має певну мету, мотив, в основі якого лежить потреба.

Реалізувати цей підхід вчитель може через серію вправ, завдань комунікативного характеру, представлених у підручниках, які відповідають віковим особливостям учнів, наближенні до реальних ситуацій, цікаві, мотивовані, тому створюють можливості для ефективного спілкування як між собою, так  і учителем.

Вправи для навчання підготовленого діалогічного мовлення - це відповіді на питання (короткі, повні, розгорнуті), постановка ситуативних і ключових питань, діалогізація прослуханого чи прочитаного тексту; драматизація монологічного тексту;  керований діалог (з опорами і без опор), проведення вікторин чи дискусій.

Як згадувалося вже раніше, що читання – це найважливіша навичка серед тих, що формують в школі, ось чому  так багато уваги приділяється таким видам навчання, як: читання з розумінням основного змісту тексту (ознайомлювальне); з повним розумінням тексту (вивчаюче); з метою пошуку необхідної інформації (вибіркове). Процес читання передбачає не лише сприймання змісту текстів, він завжди повязаний з певним завданням і визначається як дія з текстом, спрямована на розвязання комунікативного завдання.

Особливу увагу варто  зосереджувати на писемному мовленні, яке в свою чергу тісно пов’язане з іншими видами мовленнєвої діяльності: говорінням, читанням, аудіюванням. Говоріння пов’язане з письмом самими механізмом  висловлювання: від задумки (що сказати) до вибору необхідних засобів мови (які слова потрібні і як їх сполучити у висловлюванні) та до реалізації задумки мовними. усно – у говорінні, письмово -  на письмі.                          У процесі письма учень втілює у графічних символах те, що промовляється ним попередньо. При говорінні використовується звукове висловлювання, а на письмі – висловлювання показане у графічному вигляді. В обох випадках у результаті відбувається розуміння змісту сторонньою особою. Розвиток навичок письма досягається виконанням комунікативних (мовленнєвих) вправ, які включають переказ, розповідь, опис, твір, лист закордонному товаришеві.

Отже розвиваючи і вдосконалюючи навички аудіювання, читання, говоріння і письма на кожному етапі оволодіння англійською мовою, вчитель намагається вирішити основне завдання мовної освіти – формування в учнів мовної компетенції. Впровадження інноваційних технологій у процес навчання мови дозволяє поліпшити якість навчання, розвиток та пізнавальну активність учнів, його самостійність у вивченні, пошуку, підборі та обробці інформації.

 

Література

1.      Ильченко Е. Использование видеозаписи на уроках английского языка//. Английский язык 2003. - № 9. – С.7.

2.      Зимняя И.А. 3-62 Педагогическая психология: учебник для вузов / И.А. Зимняя. –Изд. второе, доп, испр, и перераб. – М.: Университетская книга: Логос, 2009 –

384 с. С. 225-240

3.      Фарина О. Комунікативний підхід до навчання англійської мови в спеціалізованій школі з поглибленим її вивченням//. Англійська мова і література. – 2011. - №22-23. – С. 7-24

4.      КонцепціяНоваукраїнськашкола”.Інтернетресурс:   https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf

І.В. Доценко

опубліковано 3 трав. 2018 р., 04:33 НВК Дев'ять Кам'янець-Подільський   [ оновлено 3 трав. 2018 р., 04:40 ]

Завантажити в PDF
Доценко І.В.
вчитель англійської мови
НВК№9 імені А.М. Трояна

Сучасна зброя вчителя - активні методи навчання
Стрімке входження України у світове співтовариство забезпечило величезний попит на знання іноземних мов. Володіння навичками іншомовної мовленнєвої компетенції стало розглядатися як засіб соціалізації, засіб, що об’єднує держави і народи. Саме тому сьогодні першочерговим
завданням учителя є створення таких умов для навчання, де школярі, без шкоди для себе, могли б «потренуватися», «спробувати» себе у дорослих життєвих ситуаціях.
У наш час існує чимало методів і технологій викладання англійської мови – як традиційних, так і новітніх. Вибір новітніх методів навчання зумовлюється знанням інноваційних технологій. Ефективність їх застосування залежить від того, чи підібрані вони відповідно до тих завдань,
які можуть успішно розв‘язуватися з їх допомогою. Оскільки учням необхідно оволодіти іноземною мовою, як засобом спілкування, вміти користуватися нею в усній та письмовій формі, підтримувати розмову, запропонувати свою тему, висловлювати свої побажання, ділитись думками, обмінюватись поглядами, на уроках англійської мови важливо створювати
ситуації, в яких і вчитель, і учень стануть повноправними суб’єктами системи освіти, а основою навчання буде рівноправний діалог між тими, хто навчає, і тими, хто навчається [8,с.28].
Метою даної статті є дослідити можливості ефективного використання інтерактивних методів навчання у процесі формування комунікативної компетенції учнів на уроках англійської мови.
Працюючи з учнями початкових класів, середньої чи старшої ланки, можна зробити простий висновок – дитина, сідаючи за шкільну парту, чекає чогось цікавого і незвичайного. Вона щира і відкрита, з великим бажанням творити, тому на уроках варто використовувати методи, що стимулюють учнів до творчої, продуктивної праці, викликають прагнення до активних дій,
спілкування і висловлювання власних думок англійською мовою. Саме такими є інтерактивні методи навчання. Низка вчених визначають інтерактивне навчання як одну з форм діалогового
навчання: інтерактивність (від англ. interaction – взаємодія) – означає здатність взаємодіяти чи знаходитись у режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, комп’ютером) або ким-небудь (людиною).
Важливий внесок у розробку та впровадження інтерактивних методів зробили німецькі вчені ще на початку 90-х років – Арнольд Р., Шелтен A., Швейтцер И., Стус Ф., Вейдиг І. Аналіз наукових джерел з досліджуваного питання свідчить про те, що головна увага приділяється взаємодії учасників інтерактивного спілкування.
Проблемам застосування в навчальному процесі інтерактивних методик присвячені роботи О. Пометун, Л. Пироженко, Г. Сиротенко та ін. 
Мета інтерактивного навчання – створити комфортні умови навчання, за яких учень відчуває успішність, свою інтерактивну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.
Переваги інтерактивного навчання перед традиційним:
  у роботі задіяні усі учні класу;
  учні навчаються працювати у команді;
  формується доброзичливе ставлення до опонента;
  кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
  створюється «ситуація успіху»;
  за короткий час опановується велика кількість матеріалу;
  формуються навички толерантного спілкування;
  вміння аргументувати свій погляд, знаходити альтернативне рішення проблеми.
Призначення інтерактивного навчання – передати знання і усвідомити цінність інших людей. Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і мікрогрупах. Оптимальний склад групи - 4–6 осіб.
Риси інтерактивного навчання:
  двобічний характер;
  спільна діяльність учителя й учнів;
  керівництво процесу вчителем;
  спеціальна організація та різноманітність форм;
  інформаційна прогалина;
  цілісність та єдність;
  мотивація та зв’язок з реальним життям;
  виховання та розвиток особистості учнів одночасно з процесом засвоєння нових знань.
Основною метою навчання іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетенції, яка передбачає вміння використовувати іноземну мову як засіб спілкування у різноманітних сферах життя. На уроках англійської мови варто використовувати методи, що стимулюють
учнів до творчої, продуктивної праці, викликають прагнення до активних дій, спілкування і висловлювання власних думок англійською мовою. Під час вивчення англійської мови, на мій погляд, ефективними інтерактивними технологіями навчання, що сприяють формуванню
комунікативної компетенції учнів, є робота в парах, трійках, змінювані трійки, «карусель», «акваріум», «велике коло», «мікрофон», незакінчені речення, «мозковий штурм», аналіз проблеми, «мозаїка», коло ідей, розігрування ситуації в ролях (рольова гра, імітація), дискусія, ток-шоу тощо. Запропоновані методи та їх складові можна результативно використовувати як на уроках засвоєння, так і застосування знань, умінь і навичок. Крім того, елементи інтерактивних технологій можна застосовувати одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, замість опитування, на уроках, які присвячені застосуванню знань, умінь і навичок.
Використання на уроці запропонованих інтерактивних технологій сприятиме: ефективному повторенню вивченої лексики, поповненню словникового запасу; глибокому засвоєнню навичок правильної артикуляції; розвиткові  уваги, пам’яті, мислення; формуванню вмінь працювати в парах, групах тощо.
У ході навчання писемного мовлення інтерактивні форми роботи застосовують у поодиноких випадках. Інтерактивне навчання писемного мовлення у середній школі повинно формувати і розвивати уміння обговорення, аналізу, взаємоперевірки і взаємооцінювання [4, с.4].
Аналіз творів свідчить, що учні зазвичай будують зв’язні висловлювання, спираючись на мовний досвід, а не на знання про побудову тексту, і тому не вміють упорядкувати текст у відповідності до структурно-смислових і комунікативних особливостей, не роблять вступу, своєрідного фонового компоненту тексту, або пишуть занадто довгий вступ, кінцівку зв’язного висловлювання не співвідносять із його початком.
Багаточисленні прийоми інтерактивного навчання забезпечують можливість їх вибору для вчителя. Проте, варто підкреслити необхідність ретельної підготовки до кожного уроку, на якому використовуються інтерактивні види робіт. Адже необхідно, по-перше, чергувати їх з традиційними завданнями і, таким чином, передбачити та уникнути стомлюваності учнів, а, по-друге, треба, щоб інноваційні завдання допомагали створити ситуації успіху для кожного школяра. Отже, використання інтерактивних технологій вимагає детального аналізу діяльності учня та вчителя, з одного боку, та ретельного планування уроку, з іншого.
Інтерактивні технології можна використовувати на різних етапах уроку в залежності від його типу, рівня підготовленості учнів, їх кількості у класі. Необхідно зауважити, що урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою (1-2 методи за урок). Важливо поєднувати новітні
технології з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами. Наведу приклади інтерактивних завдань на кожному з етапів уроку. Для створення мотивації до навчання учням пропоную заповнити схему з ключовим словом чи питанням, підібрати асоціації до слова, продовжити думку.
Використання інтерактивних технологій навчання на різних етапах уроку іноземної мови – це не лише спосіб підвищити мотивацію учнів до вивчення мови, але й покращити атмосферу у класі, яка сприятиме співробітництву та порозумінню між учнями та вчителем. Взаємна довіра, рівноправність, партнерство у спілкуванні викликає в учнів задоволення від навчального
процесу, бажання брати в ньому участь. Однак, потрібно постійно контролювати процес досягнення поставлених цілей, а у випадку невдачі змінювати тактику роботи, шукати та виправляти недоліки. Інтерактивні методи не повинні стати самоціллю – вони мають бути засобом для створення комфортної атмосфери, яка дасть змогу реалізувати особистісно-орієнтований підхід у навчанні.
Список використаної літератури
1. Інноваційні технології навчання від А до Я / упор. В. Волкова. – К. :
Шкільний світ, 2011. – 96 с.
2. Коваленко О. Концептуальні зміни у викладанні іноземних мов у
контексті трансформації іншомовної освіти / О. Коваленко // Іноземні мови в
навчальних закладах. – Педагогічна преса, 2003. – С. 4-10.
3. Комунікативні методи та матеріал для викладання англійської мови;
перекл. з англ. мови та адаптація Л. В. Биркун. – Oxford University Press,
1998. – С.20-48.
4. Литвин С. В. Система вправ для навчання писемного спілкування учнів
старших класів середньої загальноосвітньої школи / С. В. Литвин // Іноземні
мови. – 2001. – № 1. – С. 4-9.
5. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах /
кол. авторів під керівн. С. Ю. Ніколаєвої. – Вид. 2-ге, випр. і перероб. – К. :
Ленвіт, 2002. – 328 с.
6. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія,
практика, досвід / О. Пометун, Л. Пироженко. – К., 2002. – С. 135.
7. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання / О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : А.С.К., 2005. – С. 192.
8. Редько В. Інтерактивні технології навчання іноземної мови / В. Редько
// Рідна школа. – 2011. – № 8-9. – С. 28-36.

В. В. Сидорук

опубліковано 3 трав. 2018 р., 04:17 НВК Дев'ять Кам'янець-Подільський   [ оновлено 3 трав. 2018 р., 04:18 ]

В. В. Сидорук

НВК №9 ім. А. М. Трояна


Використання технологій критичного мислення

як засобу створення творчого мікроклімату на уроках зарубіжної літератури

(в контексті Концепції НУШ)

 

Справжнє відкриття – це не пошук нових земель,

це погляд на світ новими очима.

М. Пруст

Критичне мислення нині − один з модних трендів в сучасній освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й у Концепції НУШ. Згідно з реформою загальної середньої освіти, випускник нової української школи − це цілісна всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення. За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі. Критичне мислення та освітній процес, побудований на його засадах, за останні 10 років стали основою освітніх реформ у провідних країнах Європи. Всесвітній економічний форум у Давосі регулярно складає перелік актуальних навичок, необхідних для успішної кар'єри. За останні роки критичне мислення піднялося в рейтингу цих навичок з 4 місця (навички для 2015 року) до 2 місця (навички, які будуть важливими в 2020 році).

Всім відома теза Вінстона Черчилля: «Хто володіє інформацією, володіє світом!» набуває сьогодні іншого підзмісту: ми живемо у добу інформаційного світу та маємо навчитися орієнтуватися у світі інформації, де є конструктивність, діалог, партнерські відносини, і зведені до мінімуму упередження та стереотипи.

Наші учні мають доступ до оригінальних документів, величезної кількості медіатекстів, вони обмінюються думками з однолітками та не тільки, для них є нормою спілкування у віртуальному світі, мовного, територіального чи іншого бар’єру для них майже не існує. І тому, щоб жити комфортно у такому світі інформації, вони мають розвивати здатність критично мислити, навчитися ставити правильні запитання, проводити дослідження, створювати проекти, користуючись ресурсами, що вже є у них в руках, а головне − розвивати вміння мислити.  

Можна з впевненістю сказати, що саме на уроках зарубіжної літератури комплексно і систематично можна вирішувати саме ці завдання.  Чому література? Відповідь очевидна: література – це художні тексти, різнооб᾿ємні і різножанрові, з описами різних життєво-побутових, історичних, дискусійних і проблемних ситуацій, тобто художнє інформаційне поле, готові моделі поведінки людини в різних ситуаціях. Саме тому однією з основною проблемною темою в контексті сучасного викладання зарубіжної літератури є використання технологій критичного мислення як засобу створення творчого мікроклімату на уроці зарубіжної літератури і формування сучасного критично мислячого випускника школи, максимально підготовленого до дорослого життя.

Зарубіжна література – предмет особливий, має свою складну специфіку. Мета її не тільки ознайомити учнів із програмними матеріалами, а й позитивно впливати на формування естетичних смаків школярів, виховувати читацькі інтереси, стимулювати здатність мислити, відчувати. Звідси випливає необхідність шукати такі методики, які мають сприяти виконанню педагогічного завдання.

Складові методичні елементи критичного мислення, які використовую на своїх уроках (кластер, фішбоун, веббінг, семантичні і ментальні карти, які фіксуються у вигляді опорних логічних схем-конспектів) виконують функцію орієнтира та стимулятора творчої роботи на уроці. Вони допомагають залучати учнів до осмисленої праці, поринати в змістові глибини художнього твору, оцінити його достойність, самостійно розібратись у проблемах, які в ньому підняті, подумати над логічним продовженням подій, сюжету, долі персонажів. Разом із цим  така методика забезпечує логіко-послідовне розкриття теми на відповідному уроці, логіку процесу підготовки учнів до заняття, побудови їхніх відповідей.

Для того, щоб прихильники такого виду роботи – використання опорних сигнальних схем – могли самостійно складати їх, потрібні певні рекомендації. Кожний вчитель, удосконалюючи вже набуте, приходить до створення власної методики складання ОСС. Проте є закономірності, які можна вважати наріжним каменем. Думаю, що певним “алгоритмом” складання опорних сигнальних схем, може бути така низка дій:

1. Збір необхідної інформації (робота з відповідними джерелами, методичними рекомендаціями, літературними довідниками тощо). Але в основі роботи – аналіз художнього тексту.

2. Структурування зібраної інформації. Визначення “ядра” (композиція, система образів, колізії, сюжетні лінії, літературознавчі терміни, опорні цитати тощо). Оболонка “ядра” – матеріал, необхідний для розуміння тексту, осмислення теми, проблематики, поетики твору, визначення  його місця у світовому літературному процесі тощо.

3. Кодування інформації, складовими якого є визначення ключових слів, семантичного поля; складання компактних формулювань; пошук і закріплення за опорними сигнальними схемами графічних сигналів, цифрового матеріалу, символів; компановка смислових блоків; шліфування висновків і узагальнень до максимально точних і ємких; подача їх у певній семантичній закономірності.

4. Зручність сприйняття та відображення інформації, її надійність. Блоки мають бути виразними, точними, достатніми, зручними для запам’ятовування, фіксації, відтворення та перевірки.

5. Кольорове оформлення (це, звичайно, в ідеальному варіанті). Воно ґрунтується на психологічних особливостях кольорів: червоний – головний, контролюючий; чорний – контраст; зелений – теоретичний матеріал; синій – приклади. Має бути гармонія кольорів.

6. Шрифт чіткий, простий для засвоєння.

Безумовно,  для розробки власних опорних сигнальних схем обов’язково потрібно використовувати праці фахівців з інших галузей знань, особливо з семіотики та теорії інформації. Порадила б зарубіжникам познайомитися з розробками В. Ф. Шаталова, І. А. Фогельсона, матеріалами до уроків О. І. Любимова, дослідження Ю.А. Шрейдера “Логіка знакових систем”, роботи Г. Клауса “Сила слова”, М. Мазура “Теорія інформації та естетичне світосприйняття”. Однак, як кожна інновація, опорні сигнальні схеми мають не тільки прихильників (В.В. Рогозинський, А. Г. Жукова, С. П. Келар, О. І. Бикова), а й опонентів. Дехто вважає ОСС “схематизацією”, “формалізмом”, висловлюються занепокоєння, чи не порушить “алгебра” гармонію літературного твору, мовляв, це не математика і не фізика, де ОСС доречні.

Думаю, що такі побоювання – наслідок вірності традиційним методам, які, як на мене, достатньо ефективні і не можуть бути перекреслені заради тих чи інших інновацій. І  традиційні методи, і найсучасніші можуть прекрасно співіснувати, доповнюючи одне одного.

Використання прийомів формування критичного мислення на уроках зарубіжної літератури потрібні. Це вже доведено існуючим досвідом роботи за такою методикою. А використання тієї чи іншої методики  - це лише шлях до мети. А мета у вчителів зарубіжної літератури одна. І про неї було сказано вище. Переконана, що використання опорних сигнальних схем на уроках літератури як інструмента технології критичного мислення – один з найефективніших засобів досягнення навчальної мети. Опорні сигнальні схеми поліпшують розуміння та засвоєння інформації, закріплення її в пам’яті учнів, врешті-решт, її відтворення. Пам’ять, що пов’язана з наочністю, у більшості людей розвинута краще за слухову. Якщо на уроках розвивати зорову-оглядову, рухову та емоційні пам’яті, то ефект засвоєння матеріалу буде максимальний.

Проте, складання опорних сигнальних схем не має бути і не є самоціллю. Це необхідність, викликана вимогами часу і самим програмним матеріалом по зарубіжній літературі. Художні твори, великі за обсягом, романи, романи-епопеї, а особливо такі панорами, як “Людська комедія” Бальзака або “Ругон-Маккари” Золя, нагадують досконалі кібернетичні системи. І тут тому, хто хоче проаналізувати всі рівні твору, всі його взаємозв’язані елементи, художні деталі, без опорних схем не обійтись.

Більше того, на теперішній час  можна дійти висновку, що опорні схеми вдало використовуються і при вивчені “малих” шедеврів: оповідань, новел. Тут доцільність використання опорних сигнальних схем виправдовується точністю, концентрацією і єдністю складових “ядра” художнього твору (композиція, система образів, тематика і проблематика твору).

Використання опорних сигнальних схем слід розглядати як ефективний і оптимальний метод, ( в ідеалі – складання опорних схем на уроці, разом з учнями),  що допоможе їм стати активним учасником навчання, заглянути в глибини  художнього твору. Але треба підготувати їх до такої роботи. Крім впровадження опорних сигнальних схем  на уроках, коли вивчаються романи, повісті, оповідання, драматичні твори, також доцільно використовувати їх при вивченні великих оглядових, вступних тем.

Вважаю, уроки зарубіжної літератури, побудовані на засадах критичного мислення, дозволяють  вирішувати завдання сучасного підходу до навчання та виховання учнів, а саме - ставити запитання, направляти увагу школярів у конкретне русло, самостійно робити висновки та знаходити рішення, співпрацювати в колективі. У школярів формується  внутрішня потреба передавати власне бачення світу, мати особисту позицію, вміти її відстоювати.

Адже людина, яка володіє критичним мисленням, легко знаходить потрібну і важливу інформацію, може її перевірити; уважно вивчає усі можливості; інтелектуально незалежна; нею неможливо маніпулювати. Вона вміє перемагати сумніви, ставити правильні запитання, шукати і бачити зв᾿язки між явищами і вчинками людей, вибудовувати судження на доказах.

ХХІ століття – це століття самостійного навчання, яке має прикмету «постійного» для того, щоб досягти своїх цілей. Кожний учитель є режисером свого уроку і хоче, щоб його учні були найрозумнішими, найкращими і найуспішнішими. Змоделювати свій урок так, щоб опитування було цікавим і пізнавальним, подача нового матеріалу була схожа на розв’язання цікавої задачі, а у підсумку всі були задоволені своїми результатами  − можливо, якщо ви до всіх своїх методик додасте кілька прийомів ще й із арсеналу технології критичного мислення.

Н. Г. Пазинюк

опубліковано 2 трав. 2018 р., 05:13 НВК Дев'ять Кам'янець-Подільський

Н. Г. Пазинюк

Учитель німецької мови

НВК №9                                              


Використання сучасних педагогічних технологій

 на уроках німецької мови

Єдиний шлях вивести країну на більш високий рівень цивілізації - це модернізація і інновація.

            Національна  програма « Нова українська школа» визначає шлях успіху для України –  розвиток і використання творчих можливостей і здібностей кожної особистості.

            В Україні більше чверті населення складають діти та учнівська молодь. І, вочевидь, що майбутнє нашої держави визначається рівнем їх освіти, виховання, фізичного і духовного розвитку, громадянського становлення. Для вирішення такої важливої ​​проблеми використовуються сучасні педагогічні технології при навчанні іноземним мовам.

 «Є тільки два напрямки зміни людини - розвиток або деградація. Тому, якщо освіта не сприяє розвитку, то вона буде служити деградації.» Г. Драйден.

Нова освітня парадигма висуває на перше місце не знання, вміння і навички, а особистість дитини, її розвиток за допомогою освіти. Характерною рисою сучасної педагогічної науки є прагнення до створення нових освітніх технологій, орієнтованих на особистісний розвиток дитини.

Перехід масової школи від авторитарної педагогіки до адаптивної передбачає два послідовно здійснюваних етапи:

- впровадження особистісно-орієнтованих технологій навчання, що забезпечують освітні потреби кожного учня відповідно до його індивідуальних здібностей;

- переведення навчання на суб'єктну основу з установкою на саморозвиток особистості.

Головними характеристиками педагогічних технологій можна назвати гуманність, ефективність, наукоємність, універсальність, інтегрованість. Саме це створює сьогодні умови для виховання нового члена суспільства. Суспільству, яке розвивається, потрібні сучасно освічені, моральні, заповзяті люди, які можуть самостійно приймати відповідальні рішення в ситуації вибору, прогнозуючи їх можливі наслідки, здатні до співпраці, відрізняються мобільністю, динамізмом, конструктивністю. Тому і виникла нова парадигма освіти: учень - предметно-інформаційне середовище (в тому числі, нові інформаційні технології) - учитель.

Останнім часом все частіше піднімається питання про застосування нових інформаційних технологій в навчальних закладах. Це не тільки нові технологічні засоби, але і нові форми викладання.

Основною метою навчання німецької мови є формування і розвиток комунікативної культури учня, навчання практичному оволодінню іноземною мовою.

Якщо поставити основною метою вивчення німецької мови - формування комунікативної компетенції, то всі інші цілі (виховна, освітня розвиваюча) реалізуються в процесі цієї головної мети. Кінцевою метою навчання є навчити вільному орієнтуванню в іншомовному середовищі і вмінню адекватно реагувати в різних ситуаціях.

На мій погляд, завдання вчителя полягає в тому, щоб:

1) створити умови практичного оволодіння мовою для кожного учня, вибрати такі методи навчання, які дозволили б кожному учню виявити свою активність, свою творчість;

2) активізувати пізнавальну діяльність учня в процесі навчання німецької мови.

            Вже існують методики і технології, які добре зарекомендували себе. Мені особливо близькі й цікаві:

• технологія рівневої диференціації;

• ігрова технологія;

• навчання по станціях;

• мультимедійні технології;

• кейс-технологія;

• метод проектів;

• Online навчання;

• здоров'язберігаюча технологія;

• технологія інтерактивного навчання;

• навчання у співпраці;

• розвиваючі технології.

Пріоритетами в області педагогічних технологій для мене є:

• "навчання у співпраці" (cooperative learning);

• метод проектів;

• індивідуальний і диференційований підхід до навчання ІКТ.

Моя стаття має практичну спрямованість, тому я зупинюся лише на деяких методах.

Метод проектів використовую з початкового етапу навчання, в результаті він дає прекрасні результати:

-          всі проекти використовуються на уроках в якості наочності і дидактичного матеріалу;

-          діти виступають на батьківських зборах, перед молодшими школярами;

-          беруть участь у предметних тижнях і олімпіадах;

-          підвищується їх рівень культури;

-          встановлюються міжпредметні зв'язки;

-          зростає самооцінка особистості;

-          учні вчаться здобувати знання;

-          отримують досвід володіння сучасними комп'ютерними технологіями;

-          діти розширюють межі володіння мовою, отримуючи досвід від практичного його використання;

-          вчаться слухати іншу мову і чути, розуміти один одного при захисті проектів;

-          працюють з довідковою літературою, словниками, комп'ютером, тим самим створюється можливість прямого контакту з автентичною мовою, чого не дає вивчення мови лише за допомогою підручника.

Online навчання дозволяє при мінімальних витратах часу працювати з кожним бажаючим учнем за індивідуальним планом, в класі робота на мовних сайтах робить сам процес навчання різноманітним і дозволяє доступ до різних джерел інформації.

Здоров'язберігаюча технологія.

Загально відомо, що здоров'я - це найважливіша цінність, дарована людині природою.

Базовим компонентом гармонійного розвитку людини є її фізичний, психічний, моральний та інтелектуальний стан здоров'я. Разом з тим, ми можемо констатувати, що зростає занепокоєння погіршенням якістю фізичного, психічного і морального розвитку і здоров'я учнів шкіл.

Завданням освітніх установ у сфері охорони здоров'я учнів є турбота про здоров'я дітей і профілактика захворювань. Обов'язок освітніх установ створювати умови, що гарантують охорону і зміцнення фізичного та психологічного здоров'я учнів.

У процесі навчальної діяльності учням важко утримувати активну увагу протягом одного або декількох уроків, що пов'язано з віковими особливостями дітей молодшого шкільного віку. Зниження уваги на уроках проявляється в руховому неспокої дітей. Однак така поведінка фізіологічно виправдана, так як виконання різних рухів (руками, ногами, тулубом, головою) перешкоджає надмірного напруження м'язів і є одним із способів забезпечення саморегуляції організму. Різні рухи дітей руками, ногами тулубом служить сигналом, що учні стомлені.

     Для попередження стомлення під час навчального процесу необхідний відпочинок (2-5 хвилин) у вигляді фізичних вправ.

      Фізкультурні хвилини на уроках сприятливо впливають на відновлення розумової працездатності, перешкоджає наростанню втоми, підвищують емоційний тонус, знімають статичні навантаження, попереджаючи тим самим порушення постави. На уроках я проводжу фізкультурні хвилинки, які покращують мозковий кровообіг, знімають фізичне й емоційне напруження, розслаблюють м'язи плечового пояса. Діти знають багато римовок на німецькій мові, люблять грати в різні рухливі ігри.

            Однією з найулюбленіших технологій вчителів іноземної мови, звичайно, є ігрові технології. Ігрові технології, як відомо, підвищують ефективність викладання, роблять процес навчання більш цікавим, сприяють успішному засвоєнню вивченого матеріалу, формують навички колективної роботи.

Навчання по станціях - німецька мотиваційна методика К.Рауер, застосовується при підсумковому контролі.

Переваги:

• дитина працює за своїм індивідуальним планом і в своєму темпі;

• завдання мають різну ступінь складності;

• на станціях є матеріал, що дозволяє учневі провести контроль і самоконтроль;

• завдання на всіх станціях повинні бути різними як за їх соціальних формах, так і по поводженню з навчальним матеріалом;

• розвивається почуття самоконтролю, відповідальності;

• постійна змінюваність навчальних і соціальних форм вносить розрядку, страхує від втоми;

• вчитель не контролер, а помічник і координатор;

• можливість працювати з листом відповідей звільняє соціально неадаптованих дітей від збентеження і нервозності. Негативом вважаю трудомісткість підготовки.

Методи кейс-технології.

 Метод ситуаційного аналізу – дозволяє  глибоко досліджувати складну ситуацію. Учневі пропонується текст з описом ситуації і завдання, що вимагає рішення. Крім тексту учні отримують питання: в чому полягає проблема? Які причини її виникнення, зазначені в тексті? Як ви можете пояснити виникли труднощі? Який вихід?

ІКТ - без цих технологій неможливий сьогодні урок німецької мови і застосування вищеназваних технологій.

            Якщо в сукупності застосовувати сучасні технології, то можна домогтися запрограмованих результатів, не дивлячись на рівень розвитку дітей, що навчаються саме німецької мови.

 

Інформаційні технології та інтернет ресурси.

Форми роботи з комп'ютерними навчальними програмами на уроках німецької мови включають:

- вивчення лексики;

- роботу над вимовою;

- навчання діалогічного і монологічного мовлення;

- навчання  написання листа;

- роботу  з граматичним матеріалом.

Можливості використання інтернет ресурсів величезні. На уроці вчитель разом з учнями може вирішити ряд дидактичних завдань: формувати навички та вміння читання, використовуючи матеріали глобальної мережі, удосконалювати словниковий запас учнів, формувати в учнів мотивацію до вивчення німецької мови. Крім того, робота, спрямована на вивчення можливостей учнів,  на налагоджування та підтримку ділових зв'язків та контактів зі своїми однолітками в Німеччині. Також учні можуть брати участь в тестуванні, вікторинах, конкурсах, олімпіадах, що проводяться по мережі Інтернет, а також брати участь у відеоконференціях і т.д.

Інтерактивна технологія навчання.

Однією з основних вимог до навчання іноземних мов з використанням інтернет ресурсів - є створення взаємодії на уроці те, що прийнято називати в методиці – технологією інтерактивного навчання. Інтерактивність - це об'єднання, координація та взаємодоповнення зусиль комунікативної мети і результату мовними засобами. Інтерактивність не просто створює реальні ситуації з життя, але і змушує учнів адекватно реагувати на них за допомогою іноземної мови. Ця робота в парах, групах, інтерв'ю, опитування. У парах можна дати граматику, читання, аудіювання з виконанням завдання. У групах 3-4-5 чоловік завдання повинні бути елементарними. Група формується: а) за бажанням, б) різнорівнева (сильна + слабка).

Методика інтерактивного навчання передбачає враховувати наступні питання:

 а) що будемо робити?

 б) як будемо робити?

 в) скільки часу?

 г) у якому вигляді будемо проводити?

 Підсумок.

Технологія співпраці.

Основна ідея полягає в створенні умов для активної спільної діяльності учнів в різних навчальних ситуаціях.

Діти об'єднуються в групи по 3 -4 чоловіки, їм дається одне завдання при цьому обумовлюється роль кожного. Кожен учень відповідає не тільки за результат своєї роботи, але і за результат всієї групи. Тому слабкі учні намагаються з'ясувати у сильних те, що їм незрозуміло, а сильні учні прагнуть, щоб слабкі досконально розібралися в завданні. І від цього виграє весь клас, тому що спільно ліквідуються прогалини. Впровадження інформаційних технологій у навчання значно урізноманітнює процес сприйняття і відпрацювання інформації.

Розвиваючі технології.

 Навіть слабкі учні завжди із задоволенням виконують творчі завдання, тому що є можливість проявити свої індивідуальні здібності. За такі роботи я ставлю дві оцінки: одну - за оформлення, другу - за матеріал на німецькій мові. Виходячи з досвіду, виділяю два типи творчих робіт: обов'язкові і за бажанням.

У 7 класі при вивченні теми «Моя Батьківщина» я пропоную учням намалювати улюблене місце в нашому місті і розповісти про нього на німецькій мові. При вивченні тем в старших класах таких, як «Література», «Музика», «Живопис», «Кіно» і багато іншого, учні роблять чудові презентації з використанням музики. Наприклад, «Мій улюблений композитор Гайдн», «Моцарт», «Бетховен», «Музика». Цей список можна продовжувати довго. Колекція швидко поповнюється. Учні середнього етапу навчання теж дуже люблять займатися творчістю. Вони складають кросворди на вивчену лексику, це і одяг, і зовнішність людини, види спорту і книги, домашні тварини, шкільні предмети і багато іншого. Ці кросворди допомагають мені організовувати індивідуальні завдання, дотримуватися диференційований підхід в навчанні німецької мови. На молодшому етапі навчання діти із задоволенням малюють по заданій темі; п'ятикласники - місто, моя улюблена пора року, учні 6 класу - ілюструють твори на тему «Осінь - чудова пора», «Овочі та фрукти», старшокласники роблять художній переклад віршів. Учні охоче роблять вироби і малюнки на тему «Пори року», сувеніри  та листівки до Великодня. До Різдва щорічно проводиться конкурс поздоровлень на німецькій мові, конкурс стінгазет, країнознавчих гри і багато, багато іншого.

Іноземна мова - це благодатне поле діяльності для вчителя. Тут творчі завдання корисні і актуальні. Творчість перестає бути долею одиниць. Кожна дитина по-своєму талановита, але їй потрібно допомогти знайти себе, розкрити свої здібності.

Бажаю творчості вам та вашим учням!

Завантажити в PDF

С.В. П’ятковська

опубліковано 2 трав. 2018 р., 02:33 НВК Дев'ять Кам'янець-Подільський

С.В. П’ятковська

Навчально-виховний комплекс № 9 імені А.М.Трояна

 Застосування мобільного додатку Plickers на шкільних уроках 
            Світ без інформаційних технологій залишився у минулому. Сьогодення вимагає від нас швидко реагувати на усі зміни у інформаційному просторі, а більша частина формується в інтернеті. Кожен день ми знаходимося в величезному потоці інформації. Вона супроводжує нас скрізь: написи-наклейки на упаковках продуктів, побутової хімії, звукова і відео-інформація з телевізора, радіо або плеєра, соціальних мереж. На вулиці людину підстерігають різноманітні реклами, у всіх мислимих і немислимих місцях. Сучасні діти можуть забути вдома, що завгодно, тільки не мобільний телефон. Наші діти настільки звикли шукати інформацію у віртуальному світі, що ми, дорослі, не маємо право ігнорувати цей процес. А для вчителів – це просто обов’язок іти у ногу з часом та показувати учням приклад. Для цього потрібно знайти можливість доводити, що в інтернеті можна не тільки розважатись, але й навчатися. Нам, педагогам, необхідно впевнено та масово використовувати на своїх уроках фрагменти інформаційно-комп’ютерних технологій (ІКТ), де можна застосовувати смартфони, ноутбуки, планшети і т.д.
            Людський мозок не в силах обробити таку кількість інформації, тому з часом починає адаптуватися. Він намагається вхопити головну думку. Нинішньому поколінню людей досить важко сконцентруватися на одній ідеї та утримувати її в полі своєї уваги тривалий час, у них є певні особливості мислення.
            Це так зване «кліпове мислення».
            Слово «clip» перекладається з англійської як фрагмент тексту, вирізка з газети, уривок з відео або фільму. Відеоряд більшості музичних кліпів складається з ланцюжка слабо пов'язаних за змістом кадрів.
            При кліповому мисленні життя нагадує відеокліп: людина сприймає світ не цілісним, а як послідовність майже не пов'язаних між собою подій.
            Тому для підвищення ефективності передачі педагогом інформації та поліпшення сприйняття її учнями, необхідно шукати нові шляхи роботи з нею.
            Сьогодні абсолютно очевидно, що однією з найважливіших проблем сучасної школи є недостатній рівень володіння комп'ютерними технологіями педагогами, які зобов'язані не відставати від технічного прогресу.
            У даній роботі я розглядаю один із можливих методів - Plickers.
            Plickers будує діаграми відповідей і дозволяє відразу дізнатися, яка частина класу зрозуміла досліджуваний матеріал, а кому потрібна додаткова допомога. Для контрольних тестів така система, мабуть, не годиться, тому що учні будуть намагатися вивідати відповіді один одного, але це відмінне рішення для отримання миттєвого відгуку від класу.
            Річард Бірн, колишній учитель, нині провідний блогер, що присвячує свою увагу сучасним технологіям для користі вчителів, провів польові випробування Plickers і виявив нові можливості для його використання.
            По-перше, додаток можна використовувати для отримання миттєвої реакції. Запитайте учнів «Вам все зрозуміло?», І вони піднімуть у відповідь картки, що говорять «так» або «ні». Додаток дозволяє миттєво відобразити статистику класу, і, виходячи з цього, ви зможете зробити висновки чи можна рухатись далі, чи потрібно зупинитися над незрозумілою темою детальніше. Погодьтеся, краще виявити, що учні нічого не розуміють відразу, а не на контрольній роботі чи на іспиті
            По-друге, за допомогою Plickers можна проводити невеликі оглядові тести в кінці теми. Для цього потрібно занести в додаток список класу і список питань. Учні піднімають свої картки одночасно, а ваш планшет видає вам інформацію про те, як впорався кожен з них. Це дає можливість дізнатися про прогрес всього класу, а не кількох його представників, як буває, коли оглядове опитування ведеться усно.
            По-третє, Plickers можна використовувати для нудного, але обов'язкового завдання – перелічити учнів, хто саме сьогодні прийшов на урок. Що швидше - опитати весь клас за списком або сфотографувати той же клас, що тримає підняті таблички? Додаток заощадить вам пару хвилин уроку – зовсім трохи, але їх можна витратити на що-небудь корисне.
            Багато вчителів, особливо старшого покоління, важко звикають до нових технологій в освіті. В цьому і плюс Plickers - воно не змінює навчальний процес. Для його використання не потрібен комп'ютерний клас або будь-яка інша техніка для учнів - тільки вчительський планшет. І в той же час самим учням стає цікавіше вчитися, тому що з'являється елемент гри на шкільному уроці.
            Plickers - це додаток, що дозволяє миттєво оцінити відповіді всього класу і спростити збір статистики. Plickers використовує планшет або телефон вчителя для того, щоб зчитувати QR-коди з карток учнів. Картка у кожного учня своя, її можна повертати, що дає змогу обирати між чотирьома різними варіантами відповідей. У додатку створюється список класу, з його допомогою можна дізнатися, як саме кожен учень відповів на питання.
            Для роботи потрібен лише комп'ютер з інтернетом і WI-FI, телефон з камерою і QR коди-картки. Учні піднімають картку з варіантом відповіді, який вони вважають правильним, і телефон вчителя зчитує коди відразу всіх учнів. Тестування моментально виявляє правильні і неправильні відповіді кожного з учнів і онлайн відображає статистику відповідей на тест по класу і по прізвищах, при цьому всю інформацію легко і зручно вивести на екран за допомогою проектора.
            Ми звикли до чорно-білих квадратиків QR-кодів у рекламі, книжці, на іншій продукції. Але, як виявилося, це не єдине їх застосування.
            Для роботи у класі нам потрібно:
1) Мобільний телефон вчителя під управлінням IOS або Android із встановленим додатком Plickers;
2) Набор карток з QR – кодами;
3) Проектор і комп’ютер з виходом у інтернет.
Програма працює за простою технологією. Основу складає мобільний додаток, який встановлений на телефон вчителя та синхронізовано з ноутбуком.
Як почати користуватися Plickers?
Сайт програми: https://www.plickers.com/
Тут потрібно пройти процедуру реєстрації та завантажити картки.
ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ
1. Створюємо питання. Library – бібліотека ресурсів користувача аккаунта. Питання сортуємо по папках через вкладення New folder. Вибираємо формат відповідей. Тут може бути два варіанта: варіант з декількома відповідями або формат «вірно-невірно».
2. Створюємо класи. Classes – аккаунти класів, які вчителі повинні створити самостійно та додати туди список учнів. При цьому номер картки відповідає номеру учня в журнальному списку.
3. Додаємо питання в черзі класів.
4. Відкриваємо на комп'ютері сайт Plickers - вкладення Live View.
5. Виводимо програму на екран за допомогою проектора.
6. Роздаємо дітям картки.
7. Відкриваємо мобільний додаток Plickers.
8. Вибираємо клас.
9. Вибираємо питання.
10. Скануємо відповіді.
11. Повторюємо пп. 9-10 з іншими питаннями з черги даного класу.
12. Аналізуємо результати статистики.
Plickers дозволяє проводити безперервний моніторинг знань учнів за мінімальний проміжок часу. Завершивши тест, учитель може відразу вивести правильні і неправильні відповіді учнів на дошку, натиснувши Reports. Таким чином, витративши мінімальну кількість зусиль, мені вдалося привернути додаткову увагу до уроку, додавши цей цікавий вид опитування.
У процесі роботи з цим додатком діти задають багато питань. Крім основної теми уроку, їм дуже цікава техніка зчитування камерою смартфона (планшета) QR-коду, а так само питання синхронізації мобільних пристроїв.
Мета цієї програми:
1. Фронтальне опитування в кінці уроку для отримання миттєвих результатів. Мета – зрозуміти, що учні засвоїли на уроці, а що ні.
2. Фронтальне опитування на початку уроку за попереднім матеріалом. Мета – зрозуміти, що учні засвоїли, а що потрібно повторити.
3. За допомогою Plickers можна проводити невеликі оглядові тести у кінці теми. Це дає можливість дізнатись про прогрес всього класу, а не окремих учнів. Результати будуть доступні відразу, без необхідності перевірки.
4. Plickers можна використовувати для нудної роботи, але яка є обов’язковою.
5. Додаток дозволяє проаналізувати роботу вчителя у динаміці, економити час на уроці. Використання Plickers спрощує зворотній зв'язок між учителем і учнями, причому все це відбувається в ігровій формі, що дозволяє відволіктися від рутинних уроків. Дана технологія дуже проста, не вимагає спеціальних навичок, і доступна будь-якому вчителеві.
Тестування - одна з форм контролю знань учнів. У практичній діяльності використовують різні види тестових завдань, одне з них - вибір правильної відповіді з декількох варіантів. Зазвичай це відбувається в формі роздачі друкованого матеріалу, потім збір, перевірка, підрахунок балів. Витрачається багато часу, якого завжди не вистачає. Задався питанням, чи є спосіб, що дозволяє провести опитування одночасно всіх учнів в класі? Відповідь знайшлася дуже швидко - додаток Plickers (https://plickers.com/).
На одному з уроків в 7 класі я провела тест із застосуванням програми Plickers.
Мета цієї програми:
6. Фронтальне опитування в кінці уроку для отримання миттєвих результатів. Мета – зрозуміти, що учні засвоїли на уроці, а що ні.
7. Фронтальне опитування на початку уроку за попереднім матеріалом. Мета – зрозуміти, що учні засвоїли, а що потрібно повторити.
8. За допомогою Plickers можна проводити невеликі оглядові тести у кінці теми. Це дає можливість дізнатись про прогрес всього класу, а не окремих учнів. Результати будуть доступні відразу, без необхідності перевірки.
9. Plickers можна використовувати для нудної роботи, але яка є обов’язковою. Додаток дозволяє проаналізувати роботу вчителя у динаміці, економити час на уроці. Pliсkers - це такий інтерактивний інструмент із високоактивним візуальним досвідом, більшість успішних презентацій є тими, що демонструють Plickers і навіть інтегрують його на уроках. Наприклад, будь-яке голосування або питання, яке ви можете поставити своєму класу, можна зробити, використовуючи Plickers.

І.П.Ткачук

опубліковано 26 квіт. 2018 р., 01:42 НВК Дев'ять Кам'янець-Подільський   [ оновлено 26 квіт. 2018 р., 01:47 ]

І.П.Ткачук
вчитель початкових класів
НВК №9 ім. А. М. Трояна

Формування мотивації школярів у контексті розвитку творчої особистості 

Школа — це серцевина суспільства. Усе, що відбувається в суспільстві, на все це має реагувати школа. Сучасна школа має бути готовою до забезпечення потреб держави в самостійно мислячих особистостях, здатних діяти, розв’язувати гострі проблеми, досягати життєвого успіху.

Тому перебудова освіти орієнтує діяльність школи на формування творчої особистості, розвиток пізнавальної самостійності і активності учнів у навчальному процесі, формування в них творчого мислення, виховання інтересу до навчання, мотивацію учіння.

Мотивація учіння — одна з найскладніших педагогічних проблем сьогодення.

       Сформованість мотиваційної сфери є необхідною передумовою успішності навчальної діяльності. На сучасному етапі надзвичайно важливо розвивати у дітей молодшого шкільного віку не просто бажання вчитися, прагнення оволодівати знаннями, а виховувати у дитини потребу вмотивовано сприймати нову інформацію, вміти її застосовувати в реальному житті.

Мотив – це насамперед засіб, який спонукає дитину до посиленої діяльності, своєрідний зовнішній поштовх, усвідомлене дитиною внутрішнє спонукання до дії. 

Мотивацією вважають сукупність мотивів, які спонукають людину до досягнення мети; сукупність психологічних процесів, які дають поведінці вольовий імпульс і спрямованість.

             Мотиваційна сфера навчання школярів визначається наступними поняттями :

- Сенс навчання ( внутрішнє ставлення учня до навчання)

- Мотив навчання (спонукальна причина до дій)

- Постановка цілей (направленість учня на виконання дій)

- Емоції (реакція дитини на вплив зовнішніх та внутрішніх подразників)

- Інтереси (пізнавально-емоційне ставлення школяра до навчання)

Мотиваційними процесами, стверджують психологи, можна і потрібно управляти, створювати умови для розвитку внутрішніх мотивів, стимулювати школярів. 

Надзвичайно важливо розвивати мотиви досягнення мети, намагання краще вчитися, тому обов’язковою є організація такого навчально-виховного процесу, де ставиться мета, яку треба досягти. Тобто на кожному уроці під час вивчення теми чи розв’язання проблеми має бути націленість на результат, який дозволяє учням переживати успіх у діяльності. 

Мотиви вчіння в кожної дитини особистісні, індивідуальні. Працюючи з різними групами та окремими учнями, учителю необхідно бачити перспективи розвитку їхньої мотивації. Значущою для ефективної навчальної діяльності є мотивація, зумовлена інтелектуальною ініціативою та пізнавальними інтересами.

Відповідні мотиваційні складові мають бути закладені та розвиватись передусім у початковій школі. Саме там треба розвивати базові предметні вміння та вміння спільно розв'язувати проблеми.

Засоби для досягнення цієї мети:

·         використання різноманітних форм і методів організації навчальної діяльності;

·         створення атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу;

·         стимулювання учнів до висловлювань, до застосування різних способів виконання завдань без страху помилитись, дати неправильну відповідь;

·         використання у процесі уроку дидактичного матеріалу, що дозволяє учню вибрати найбільш для нього значущі вид і форму навчального змісту;

·         оцінювання діяльності учня не тільки за остаточним результатом (правильно - неправильно), а й за процесом його досягнення (оригінальність, самостійність тощо);

·         заохочення прагнення учня знаходити свій спосіб роботи, аналізувати методи роботи інших учнів у процесі уроку, вибирати та засвоювати найбільш раціональні;

·         створення педагогічних ситуацій спілкування на уроці, що дозволяють кожному учню виявляти ініціативу, самостійність, створення обстановки для  самовираження учнів;

·         обговорення в кінці уроку не тільки того, що засвоїли, про що дізнались, а й того, на що сподівались (не сподівались), що б хотілось виконати ще раз тощо;

·         завдання додому не лише називається, визначаються тема й обсяг, а й детально пояснюється спосіб раціональної організації самостійної роботи.

Найвищі можливі освітні результати виникають тільки тоді, коли будь-які впливи вчителів, вихователів, школи в цілому збігаються із власними зусиллями школяра в освоєнні навчальної діяльності, з його активністю щодо «освіти» себе. Саме тому одна з важливих задач сучасної школи полягає в тому, щоб формувати сприйняття дитиною освітнього процесу не тільки як зовнішньої стосовно її діяльності, а і як результату своєї власної діяльності, турботи, особистої відповідальності за створення, розвиток себе, своєї індивідуальності.

Успішному вирішенню проблеми, що  розглядається  також  сприятиме психологічний  мікроклімат на уроці; мотивація навчання, як передумова  успішного  уроку; психологічна культура  учителя; реалізація особистісного підходу у навчально – виховному  процесі:  створення ситуації успіху, забезпечення  педагогічної  підтримки  школяра, ―  адже  до кожної  дитини є  десятки ключів, і все  залежить  від того, як  повернути  той  чи  інший ключ; впровадження  сучасних  інтерактивних  технологій, тому що творчу особистість  може виховувати  творчий вчитель.

Під мотивацією навчальної діяльності розуміють усі чинники, що обумовлюють прояви навчальної активності: потреби, мету, установки, почуття обов’язку, інтереси.

Засобами формування   мотивації  можуть бути:

1. Новизна навчального матеріалу.

2. Незвичайність подачі.

3. Практична значущість нових знань для життя.

4.Суперечливість матеріалу.

5. Оцінка.                                                                        

6. Створення ситуації успіху.

7. Використання ігрових моментів, конкурсів, змагань. 8. Робота в парах або в групах.

9. Гумористичні відступи.

10.Чергування різних видів .

11. Поважне ставлення ,довіра до учнів, надання педагогічно виправданої свободи.

 Навчальна  діяльність для різних дітей має різний зміст. Для одних вона є засобом отримати похвалу батьків, для інших – проникнення у суспільне життя. Мотиви навчання не повинні бути пасивними і споглядальними, вони, передусім, повинні базуватися на активному інтересі до того, що вивчається. Тільки від майстерності вчителя, його педагогічного досвіду і психологічного настрою залежить використання ним таких форм і методів роботи з учнями, які сформують у них сталі позитивні мотиви у здобутті знань, умінь, навичок, викличуть інтелектуальні інтереси. Процес формування мотивів навчання починається з початкових класів. І майбутнє ставлення дитини до навчання залежить від класовода, його вміння спонукати дитину навчатися із власної волі, з бажанням і радістю.

З метою формування позитивних мотивів навчальної діяльності вчителі використовують такі методи: словесні, наочні і практичні, репродуктивні і пошукові, індуктивні і дедуктивні, а також методи самостійної навчальної роботи. Також використовують наочність, яка підвищує інтерес учнів до питань, що вивчаються, допомагає перебороти втому чи негативні відчуття. Часто застосовують проблемно-пошукові методи, які є надзвичайно цінними у створенні позитивних мотивів навчання, особливо для самостійного вирішення учнями. Кожен із названих вище методів організації навчально-пізнавальної діяльності є не тільки інформаційно-навчаючим, а й мотиваційним. Важливу роль у мотивації навчання виконують методи емоційного стимулювання учнів, які у процесі навчання створюють ситуацію емоційно-моральних переживань. Емоційні уривки з текстів, ілюстрації, емоційна розповідь учителів – це прийоми реалізації методу створення емоційних переживань у навчанні. Одним із прийомів емоційного мотивування навчання є створення ситуації захопленості. Для створення емоційних ситуацій під час проведення уроків велике значення мають художність та емоційність мови вчителя. Без емоційності мова вчителя є тільки інформативно корисною, але, на жаль, вона не стає позитивним методом активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Для формування навчальних мотивів велике значення має використання ситуацій пізнавальної новизни, пізнавальних ігор, навчальних дискусій, пізнавальних суперечностей, використання різноманітних аналогій, створення ситуацій успіху тощо.

Як метод мотивації всім учителям потрібно використовувати аналіз життєвих ситуацій. Цей метод безпосередньо мотивує навчання за рахунок максимально ймовірної конкретизації знань, тісного зв’язку з особистісною вагомістю для учня і його оточення.

Одним із найдієвіших методів мотивації навчання для учнів з низьким рівнем навчальних досягнень має бути створення на уроці ситуації успіху. Тому вчителям потрібно добирати для учнів посильні завдання, оцінювати їхнє виконання, під час цього слід забезпечувати належний мікроклімат, у якому учень позбувся би почуття невпевненості та страху. Схвальні оцінювальні судження вчителя викликають в учнів позитивні емоції. Часто оцінка відіграє роль вольового мотиву, проте говорити про її стимулююче значення можна тільки тоді, коли вона викликає в учня бажання поглибити знання, формує у нього вольові риси характеру. Дієвість оцінювання значною мірою залежить від коментування її педагогом, бо гуманізація освіти вимагає, щоб навчання було вільним від тиску на учнів, психологічного дискомфорту, породженого необ’єктивним оцінюванням.

Проте використовувати тільки мотиви пізнавального інтересу – недостатньо. Особливо важливо, щоб учителі школи розвивали в учнів мотиви обов’язку і відповідальності у навчанні. У цьому разі вони намагатимуться перемогти всі ймовірні труднощі, відчуватимуть радість від цих перемог, навіть з тих предметів, до яких не мають безпосереднього інтересу.

У цьому полягає органічний зв’язок мотивів обов’язку та інтересу, про які слід пам’ятати кожному вчителю і не протиставляти їх між собою. Таким чином, формувати в учнів мотиви обов’язку і відповідальності необхідно на основі методів пояснення суспільного й індивідуального значення навчання, методів вправ, методів похвали за успішне й добросовісне виконання обов’язків, методів оперативного контролю за виконанням вимог та ін.

            Важлива роль у мотивації учнів до навчання відводиться стилю спілкування вчителя з учнями під час уроку та в позаурочний. Пріоритетним визначено демократичний стиль спілкування.

Пізнавальна мотивація включає прагнення до пізнання навколишнього світу, розширення кругозору, пізнання закономірностей розвитку природи і суспільства, інтересу до певних предметів і до процесу учіння, прагнення до оволодіння способами самостійної розумової праці. Інваріантною складовою розвиненої навчальної мотивації є пізнавальна активність дитини. Вона визначається на підставі наявності стійкої працездатності, вміння долати перешкоди та вносити корективи в процес навчання. Ознаками її наявності є стійка увага протягом уроку. Пізнавальна активність визначає:

·         види пізнавальних труднощів, які здатен долати учень;

·         реакцію на невдачі в навчанні;

·         здатність визнавати помилки;

·         здатність примушувати себе переробляти неякісну роботу.

Пізнавальна мотивація в широкому розумінні наявна у всіх дітей. Але наявність пізнавального інтересу ще не означає прийняття навчального завдання. Для цього потрібно, щоб пізнавальний інтерес був спрямований саме на навчання, й визначальна роль тут належить мотивації. Досліджено, що у випадку відсутності мотивації до навчання задатки не перетворюються на здібності, а інтелектуальний і особистісний розвиток відбувається повільно. Але й мотивація не забезпечить успіхів у навчанні, якщо вона не підкріплена іншими чинниками: інтелектом, особистісними рисами,  а також працелюбністю, відповідальністю, самостійністю. Саме це сприятиме народженню глибоких пізнавальних інтересів (мотивів), без наявності яких неможлива робота із самовдосконалення  самої особистості.

Таким чином, можна стверджувати, що створення креативного навчально-виховного середовища у загальноосвітньому навчальному закладі впливає на мотивацію навчання учнів, залучає їх до різноманітних видів самостійної роботи, внаслідок чого підвищується рівень знань, умінь, навичок у майбутньому, набувається досвід творчої діяльності, а отже підвищується якість освіти.

Завантажити в PDF

Т.В. Карпенко

опубліковано 26 квіт. 2018 р., 01:37 НВК Дев'ять Кам'янець-Подільський

Т.В. Карпенко

Вихователь групи продовженого дня

НВК №9 ім. А. М. Трояна


Формування мовленнєвої компетентності як засобу соціально-психологічної адаптації дітей молодшого шкільного віку в сучасному суспільстві

Стрімкий розвиток соціального життя зумовлює необхідність творчого оновлення освітніх процесів. Це передбачає переосмислення традиційного навчання в школі. Це підтверджує і новий Державний стандарт, в якому метою освітньої галузі «Мови і літератури» визначається розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва.

Формування комунікативної компетентності молодшого школяра – актуальна проблема початкової школи та основна мета курсу української мови.

Сьогодні вчитель початкової школи повинен не тільки давати знання, уміння, навички, а, в першу чергу, створювати передумови для розвитку учня як гармонійної особистості, спроможної успішно навчатись в основній школі. В.О.Сухомлинський писав: «Навчити дитину вчитися, дати їй уміння, за допомогою яких вона буде самостійно здійматися зі сходинки на сходинку довгого шляху пізнання, - це одне з найскладніших завдань вчителя. Саме у його здійсненні – ключ до тієї педагогічної мудрості, опанування якої робить нашу працю творчою».

Це обумовлено тим, що одним із найважливіших завдань удосконалення якості  української освіти є формування особистості готовності дітей до активного життя, до творчої самореалізації в демократичному суспільстві. Комунікативна компетентність посідає особливе місце серед творчих проявів молодших школярів. Вона вимагає роботи таких складових, як сприймання, мислення, творча уява, мовлення, дає змогу одночасно розкритися почуттєвій та інтелектуальній сфері молодшого школяра. Саме у цей період активно розвиваються дар фантазувати, помітно виявляється допитливість, формується вміння спостерігати, порівнювати, критично оцінювати діяльність.

Комунікативна компетентність належить до групи ключових, тобто має особливу значимість у житті людини, тому її формування слід приділяти пильну увагу. Яке має значення комунікативна компетентність учня в навчальному процесі?

По-перше, вона впливає на рівень навчальних досягнень. Простий приклад: якщо учень соромиться відповідати біля дошки або відчуває при цьому надмірну тривогу, його відповідь (як втілення комунікативної компетентності) буде гірше наявних знань, а його оцінка, відповідно, нижче. Отриманий негативний досвід негативно вплине на подальшу навчальну діяльність.

По-друге, від комунікативної компетентності багато в чому залежить процес адаптації дитини до школи, зокрема його емоційне благополуччя в класному колективі. Як відомо, шкільна адаптація підрозділяється на навчальну і соціально-психологічну. Дитина має звикнути не тільки до нового виду діяльності (навчання), але й до оточуючих людей. Якщо він легко знаходить спільну мову з однокласниками, то відчуває більший психологічний комфорт і задоволеність ситуацією. І навпаки, невміння контактувати з однолітками звужує коло друзів, викликає відчуття неприємності, самотності в класі, може провокувати асоціальні форми поведінки.

По-третє, комунікативна компетентність учнів може розглядатися в освітньому процесі не лише як умова сьогоднішньої ефективності і благополуччя учня, але і як ресурс ефективності та добробуту його майбутнього дорослого життя.

Формування мовленнєвої компетентності ускладнене через:

-                   бідність мовлення учнів та низькою культурою спілкування на фоні багатства і краси української мови;

-                   недостатність використання материнської мови, малих фольклорних жанрів у розвитку навичок говоріння малюка;

-                   обмеженість родинного спілкування з дитиною;

-                   домінування мовлення вчителя на уроках;

-                   заміну живого спілкування з дитиною ЗМІ та інформаційними технологіями.

У школі треба створювати умови для формування і розвитку комунікативної компетентності й творчих здібностей учнів. Тому, дитина має право бути співавтором уроку.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

-                   формування в учнів мотивації вивчення мови;

-                   забезпечення розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письма);

-                   формування комунікативних умінь;

-                   опанування найважливіших функціональних складових мовної системи;

-                   соціально-культурний розвиток особистості;

-               формування вміння вчитися.

Тому провідною ідеєю своєї діяльності обрала створення оптимальних умов для формування мовленнєвої компетентності на уроках української мови, зокрема:

-                    забезпечення сприятливих умов для невимушеного спілкування;

-                    застосування діалогічних і дискусійних форм навчання;

-                    постійне надання можливостей для самостійної творчої діяльності учнів;

-                    використання ігрових, інтегрованих вправ для мовного розвитку.

Формуючи навички говоріння, які передбачають побудову діалогічних і монологічних висловлювань, на кожному уроці створюю ситуації, які змушують дитину говорити, спонукають до висловлення думки:

-                    відповідь на поставлене запитання;

-                    побудова діалогів за зразком, малюнком, словесно-описаною ситуацією;

-                    обговорення життєвих ситуацій, висловлення своєї думки;

-                    складання текстів-описів, розповідей, міркувань;

-                    побудова своїх висловлювань на прочитаних чи прослуханих творах;

-                    усний переказ прочитаного;

-                     імпровізація казок, словесне малювання.

Оскільки молодшим школярам притаманне наочно-образне мислення, то формування навичок діалогічного мовлення здійснюю за допомогою різних видів опор:

- малюнкові (конкретні предмети, сюжетні малюнки, предметні малюнки, маски для інсценування);

- словесні (опорні слова, варіанти реплік початку діалогу, репліки одного із співрозмовників);

графічні ? ↔ ? (запитання-відповідь).

Для формування мовленнєвої компетентності учнів на уроках української мови використовую ігрові прийоми роботи, які у невимушеній формі спонукають учнів до побудови діалогічних і монологічних висловлювань.

Приділяю увагу кожному учневі. Організовую роботу в групах, парах, різні види творчих робіт, безпосередню роботу дітей з текстом. Вони розвивають комунікативні вміння і навички, творчі здібності, допомагають встановленню емоційних контактів з учнями, створюють ситуацію успіху.

Компетентність у смисловому значенні охоплює три аспекти: знання, уміння, навички. Це комплексна характеристика особистості, яка вбирає в себе результати попереднього психічного розвитку, знання, уміння, навички; має здатність до творчого вирішення завдань, ініціативності, самостійності, самооцінки, самоконтролю; це сформованість інтелектуальних операцій, самоконтролю. На кожному віковому етапі компетентність має орієнтовні показники розвитку особистості, тобто різні види компетенції.

Отже, розвиток мовленнєвої діяльності, формування комунікативної компетентності, культури спілкування має стати провідним завданням навчання української мови. Набуті в початкових класах лінгвістичні знання та повноцінні мовленнєві вміння і навички з української мови не лише забезпечать можливість подальшої мовної освіти в основних класах, а й значною мірою забезпечать людині вільне самовираження в усіх сферах суспільно-виробничого життя. Тому першочерговим завданням мовної освіти всіх без винятку громадян нашої держави є формування й удосконалення мовного спілкування.

 Завантажити в PDF

1-8 of 8