В. В. Сидорук

опубліковано 3 трав. 2018 р., 04:17 НВК Дев'ять Кам'янець-Подільський   [ оновлено 3 трав. 2018 р., 04:18 ]

В. В. Сидорук

НВК №9 ім. А. М. Трояна


Використання технологій критичного мислення

як засобу створення творчого мікроклімату на уроках зарубіжної літератури

(в контексті Концепції НУШ)

 

Справжнє відкриття – це не пошук нових земель,

це погляд на світ новими очима.

М. Пруст

Критичне мислення нині − один з модних трендів в сучасній освіті. Про те, що його розвиток є одним з наскрізних завдань навчально-виховного процесу, йдеться й у Концепції НУШ. Згідно з реформою загальної середньої освіти, випускник нової української школи − це цілісна всебічно розвинена особистість, здатна до критичного мислення. За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі. Критичне мислення та освітній процес, побудований на його засадах, за останні 10 років стали основою освітніх реформ у провідних країнах Європи. Всесвітній економічний форум у Давосі регулярно складає перелік актуальних навичок, необхідних для успішної кар'єри. За останні роки критичне мислення піднялося в рейтингу цих навичок з 4 місця (навички для 2015 року) до 2 місця (навички, які будуть важливими в 2020 році).

Всім відома теза Вінстона Черчилля: «Хто володіє інформацією, володіє світом!» набуває сьогодні іншого підзмісту: ми живемо у добу інформаційного світу та маємо навчитися орієнтуватися у світі інформації, де є конструктивність, діалог, партнерські відносини, і зведені до мінімуму упередження та стереотипи.

Наші учні мають доступ до оригінальних документів, величезної кількості медіатекстів, вони обмінюються думками з однолітками та не тільки, для них є нормою спілкування у віртуальному світі, мовного, територіального чи іншого бар’єру для них майже не існує. І тому, щоб жити комфортно у такому світі інформації, вони мають розвивати здатність критично мислити, навчитися ставити правильні запитання, проводити дослідження, створювати проекти, користуючись ресурсами, що вже є у них в руках, а головне − розвивати вміння мислити.  

Можна з впевненістю сказати, що саме на уроках зарубіжної літератури комплексно і систематично можна вирішувати саме ці завдання.  Чому література? Відповідь очевидна: література – це художні тексти, різнооб᾿ємні і різножанрові, з описами різних життєво-побутових, історичних, дискусійних і проблемних ситуацій, тобто художнє інформаційне поле, готові моделі поведінки людини в різних ситуаціях. Саме тому однією з основною проблемною темою в контексті сучасного викладання зарубіжної літератури є використання технологій критичного мислення як засобу створення творчого мікроклімату на уроці зарубіжної літератури і формування сучасного критично мислячого випускника школи, максимально підготовленого до дорослого життя.

Зарубіжна література – предмет особливий, має свою складну специфіку. Мета її не тільки ознайомити учнів із програмними матеріалами, а й позитивно впливати на формування естетичних смаків школярів, виховувати читацькі інтереси, стимулювати здатність мислити, відчувати. Звідси випливає необхідність шукати такі методики, які мають сприяти виконанню педагогічного завдання.

Складові методичні елементи критичного мислення, які використовую на своїх уроках (кластер, фішбоун, веббінг, семантичні і ментальні карти, які фіксуються у вигляді опорних логічних схем-конспектів) виконують функцію орієнтира та стимулятора творчої роботи на уроці. Вони допомагають залучати учнів до осмисленої праці, поринати в змістові глибини художнього твору, оцінити його достойність, самостійно розібратись у проблемах, які в ньому підняті, подумати над логічним продовженням подій, сюжету, долі персонажів. Разом із цим  така методика забезпечує логіко-послідовне розкриття теми на відповідному уроці, логіку процесу підготовки учнів до заняття, побудови їхніх відповідей.

Для того, щоб прихильники такого виду роботи – використання опорних сигнальних схем – могли самостійно складати їх, потрібні певні рекомендації. Кожний вчитель, удосконалюючи вже набуте, приходить до створення власної методики складання ОСС. Проте є закономірності, які можна вважати наріжним каменем. Думаю, що певним “алгоритмом” складання опорних сигнальних схем, може бути така низка дій:

1. Збір необхідної інформації (робота з відповідними джерелами, методичними рекомендаціями, літературними довідниками тощо). Але в основі роботи – аналіз художнього тексту.

2. Структурування зібраної інформації. Визначення “ядра” (композиція, система образів, колізії, сюжетні лінії, літературознавчі терміни, опорні цитати тощо). Оболонка “ядра” – матеріал, необхідний для розуміння тексту, осмислення теми, проблематики, поетики твору, визначення  його місця у світовому літературному процесі тощо.

3. Кодування інформації, складовими якого є визначення ключових слів, семантичного поля; складання компактних формулювань; пошук і закріплення за опорними сигнальними схемами графічних сигналів, цифрового матеріалу, символів; компановка смислових блоків; шліфування висновків і узагальнень до максимально точних і ємких; подача їх у певній семантичній закономірності.

4. Зручність сприйняття та відображення інформації, її надійність. Блоки мають бути виразними, точними, достатніми, зручними для запам’ятовування, фіксації, відтворення та перевірки.

5. Кольорове оформлення (це, звичайно, в ідеальному варіанті). Воно ґрунтується на психологічних особливостях кольорів: червоний – головний, контролюючий; чорний – контраст; зелений – теоретичний матеріал; синій – приклади. Має бути гармонія кольорів.

6. Шрифт чіткий, простий для засвоєння.

Безумовно,  для розробки власних опорних сигнальних схем обов’язково потрібно використовувати праці фахівців з інших галузей знань, особливо з семіотики та теорії інформації. Порадила б зарубіжникам познайомитися з розробками В. Ф. Шаталова, І. А. Фогельсона, матеріалами до уроків О. І. Любимова, дослідження Ю.А. Шрейдера “Логіка знакових систем”, роботи Г. Клауса “Сила слова”, М. Мазура “Теорія інформації та естетичне світосприйняття”. Однак, як кожна інновація, опорні сигнальні схеми мають не тільки прихильників (В.В. Рогозинський, А. Г. Жукова, С. П. Келар, О. І. Бикова), а й опонентів. Дехто вважає ОСС “схематизацією”, “формалізмом”, висловлюються занепокоєння, чи не порушить “алгебра” гармонію літературного твору, мовляв, це не математика і не фізика, де ОСС доречні.

Думаю, що такі побоювання – наслідок вірності традиційним методам, які, як на мене, достатньо ефективні і не можуть бути перекреслені заради тих чи інших інновацій. І  традиційні методи, і найсучасніші можуть прекрасно співіснувати, доповнюючи одне одного.

Використання прийомів формування критичного мислення на уроках зарубіжної літератури потрібні. Це вже доведено існуючим досвідом роботи за такою методикою. А використання тієї чи іншої методики  - це лише шлях до мети. А мета у вчителів зарубіжної літератури одна. І про неї було сказано вище. Переконана, що використання опорних сигнальних схем на уроках літератури як інструмента технології критичного мислення – один з найефективніших засобів досягнення навчальної мети. Опорні сигнальні схеми поліпшують розуміння та засвоєння інформації, закріплення її в пам’яті учнів, врешті-решт, її відтворення. Пам’ять, що пов’язана з наочністю, у більшості людей розвинута краще за слухову. Якщо на уроках розвивати зорову-оглядову, рухову та емоційні пам’яті, то ефект засвоєння матеріалу буде максимальний.

Проте, складання опорних сигнальних схем не має бути і не є самоціллю. Це необхідність, викликана вимогами часу і самим програмним матеріалом по зарубіжній літературі. Художні твори, великі за обсягом, романи, романи-епопеї, а особливо такі панорами, як “Людська комедія” Бальзака або “Ругон-Маккари” Золя, нагадують досконалі кібернетичні системи. І тут тому, хто хоче проаналізувати всі рівні твору, всі його взаємозв’язані елементи, художні деталі, без опорних схем не обійтись.

Більше того, на теперішній час  можна дійти висновку, що опорні схеми вдало використовуються і при вивчені “малих” шедеврів: оповідань, новел. Тут доцільність використання опорних сигнальних схем виправдовується точністю, концентрацією і єдністю складових “ядра” художнього твору (композиція, система образів, тематика і проблематика твору).

Використання опорних сигнальних схем слід розглядати як ефективний і оптимальний метод, ( в ідеалі – складання опорних схем на уроці, разом з учнями),  що допоможе їм стати активним учасником навчання, заглянути в глибини  художнього твору. Але треба підготувати їх до такої роботи. Крім впровадження опорних сигнальних схем  на уроках, коли вивчаються романи, повісті, оповідання, драматичні твори, також доцільно використовувати їх при вивченні великих оглядових, вступних тем.

Вважаю, уроки зарубіжної літератури, побудовані на засадах критичного мислення, дозволяють  вирішувати завдання сучасного підходу до навчання та виховання учнів, а саме - ставити запитання, направляти увагу школярів у конкретне русло, самостійно робити висновки та знаходити рішення, співпрацювати в колективі. У школярів формується  внутрішня потреба передавати власне бачення світу, мати особисту позицію, вміти її відстоювати.

Адже людина, яка володіє критичним мисленням, легко знаходить потрібну і важливу інформацію, може її перевірити; уважно вивчає усі можливості; інтелектуально незалежна; нею неможливо маніпулювати. Вона вміє перемагати сумніви, ставити правильні запитання, шукати і бачити зв᾿язки між явищами і вчинками людей, вибудовувати судження на доказах.

ХХІ століття – це століття самостійного навчання, яке має прикмету «постійного» для того, щоб досягти своїх цілей. Кожний учитель є режисером свого уроку і хоче, щоб його учні були найрозумнішими, найкращими і найуспішнішими. Змоделювати свій урок так, щоб опитування було цікавим і пізнавальним, подача нового матеріалу була схожа на розв’язання цікавої задачі, а у підсумку всі були задоволені своїми результатами  − можливо, якщо ви до всіх своїх методик додасте кілька прийомів ще й із арсеналу технології критичного мислення.
Comments