Методичні
рекомендації
щодо
проведення бесід з учнями закладів загальної середньої освіти
з питань
уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами.
Міни і вибухонебезпечні
предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.
8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної
Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока
стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами,
викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків
війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність
посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також
проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з
метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних
вибухових пристроїв.
4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем
просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з
розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має
більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного
населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків
військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму
арсеналі.
Декілька загиблих щороку - трагічна
реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту
прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати
вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у
багаття.
Натрапити на небезпечну «іграшку»
можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на
власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного
зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації,
то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати
набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована
жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без
догляду речами украй актуальним.
Фахівці цивільного захисту
рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо
поводження з невідомими предметами і пристроями.
Під вибухонебезпечними предметами слід
розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних
умов вибухати.
До вибухонебезпечних предметів
належать:
• вибухові речовини — хімічні
з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання,
удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного
перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і
утворенням газів.
• боєприпаси - вироби військової
техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника.
До боєприпасів належать:
- бойові
частки ракет;
- авіаційні
бомби;
-
артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
- інженерні
боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
- ручні
гранати;
- стрілецькі
боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
• піротехнічні засоби:
- патрони
(сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
- вибухові
пакети;
- петарди;
• ракети (освітлювальні, сигнальні);
- гранати;
- димові
шашки.
• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких
застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:
- саморобні міни-пастки;
- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту,
дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
Зазвичай, при знаходженні серійних
мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують
район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна
цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси
у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять
додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних
дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.
У разі знаходження вибухонебезпечного
пристрою ЗАБОРОНЕНО:
- наближатися до предмета;
- пересувати його або брати до рук;
- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
- приносити предмет додому, у табір, до школи.
Необхідно негайно повідомити міліцію
або дорослих про знахідку!
Земля таїть багато небезпечних
знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх
жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі
під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.
Під час прогулянок в лісі або в
туристичному поході:
1. ретельно вибирати місце для
багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що
залишилися з війни;
2. перед розведенням багаття в радіусі
п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом
(або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);
3. користуватися старими багаттями не
завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або
такі, що не вибухнули;
4. у жодному випадку не підходити до
знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися
предмет, що може вибухнути.
Практично всі вибухові речовини
чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної
уваги і обережності.
Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або
знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені
фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
Однією з серйозних загроз сучасного
суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок
яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових
пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити,
знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі,
сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі
важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим
пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить
привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних
телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.
Тому бездоглядні предмети в
транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.
Є декілька ознак, що дозволяють
припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:
- припарковані біля будівель
автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі
мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;
- наявність у знайденому механізмі
антени або приєднаних до нього дротів;
- звуки, що лунають від предмету
(цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної
лампочки;
- наявність джерел живлення на
механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
- наявність розтяжки дротів або
дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.
Якщо знайдений предмет видається
підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.
Якщо знайдено забуту річ у
громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано
встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря
встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія
(кондуктора).
У разі знаходження підозрілого
предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить
їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до
військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном
«101».
Якщо підозрілий предмет знайдено в
установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.
У разі знаходженні вибухонебезпечного
пристрою:
1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного
захисту;
2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати
до знахідки інших людей;
3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.
4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони
можуть спровокувати вибух).
5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її
виявлення.
У випадку, коли в будинку знайдено
вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:
- одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття
на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);
- візьміть документи (паспорт, свідоцтво
про народження дітей тощо), гроші;
- під час евакуації слідуйте
маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити
шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;
- тримайтеся подалі від обірваних ліній
енергопостачання.
Якщо будинок (квартира) опинилися
поблизу епіцентру вибуху:
- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає
витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте
сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;
- негайно вимкніть всі електроприлади,
перекрийте газ, воду;
- з безпечного місця зателефонуйте
рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;
- перевірте, чи потребують допомоги
сусіди.
Опинившись поблизу вибуху, стримайте
свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або
допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце.
До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої
парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух.
Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться
люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху
жертв буде набагато більше.
Отож:
- не слід робити самостійно жодних
маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися
вибуховими пристроями;
- виявивши річ без господаря, треба
звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися
знахідки;
- не користуйтеся мобільним та
радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.
Для поштової кореспонденції з
пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На
конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно
насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи
на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п.
Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.
Поради керівнику навчального закладу:
Останнім часом почастішали випадки
телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих
предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.
На такий випадок пропонуємо заходи
попереджувального характеру:
• посилити пропускний режиму при вході
і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і
відеоспостереження;
• проводити обходи території закладу і
періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення
вибухових пристроїв або підозрілих предметів;
• організувати проведення спільних із
працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і
практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних
подій.
У разі виявлення підозрілого предмета
працівниками навчального закладу чи учнями потрібно негайно повідомити
правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного
захисту.
До прибуття оперативно-слідчої групи
керівник навчального закладу повинен дати вказівку співробітникам знаходитися
на безпечній відстані від знайденого предмета.
У разі потреби – евакуйовувати людей
згідно наявному плану евакуації.
Потрібно забезпечити можливість
безперешкодного під'їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин
правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з
питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги,
служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до
прибуття оперативно-слідчої групи.
У всіх випадках керівник навчального закладу дає
вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу
знахідку, зафіксує час її виявлення.
