Новини 2021-2022 н.р.

День Української Державності

28 липня 2022 року Україна вперше відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року №423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, яке корінням сягає часів заснування міста Києва та розквітло за князювання Володимира Великого.

Україну любити щиро бажаємо!

З Богом долати усі негаразди,

Свою волю нікому не дати украсти.

Українську історію бережно знати,

Українськую гідність не дати топтати,

Прадідів-козаків тихо шанувати,

Мову, сім’ю, церкву свою захищати.

В Новий День народження нашої Неньки

Бажаємо миру й щастя  рідненькій!

Пишаємося нашою зірочкою!

75 років від дня народження Аліма Мироновича Трояна

30 червня 2022 року виповнилося б 75 років від дня народження талановитого педагога, креативного директора школи, прекрасної людини - Трояна Аліма Мироновича. У складних 90-х, коли новоспечені спритники творили напівлегальний бізнес, а заангажовані скептики і невдахи плакали за совдепією, він створив школу, аналогів якій не було ніде. Це була школа майбутнього, школа-мрія для тих часів, де дитина отримувала не лише стандартний обсяг знань, а розвивалася всебічно, долучалася до мистецтва, ставала національно свідомим громадянином і патріотом своєї держави. Якби вчені-педагоги вивчали досвід таких закладів освіти, а не лише закордонних, то багато ідей Трояна А. М. могли б стати засадничими у реформуванні сучасної освіти.

Алім Миронович був великим демократом і людинолюбом і на таких принципах будував стосунки в колективі, глибоко поважав кожного учня, вчителя, техпрацівника, для усіх нас був наставником і взірцем професіоналізму. Сьогодні, у цей надскладний час, НВК №9 імені А. М. Трояна розвивається, реформується завдяки зусиллям прекрасного колективу справжніх фахівців своєї справи. І очолює цей колектив Наталія Осадчук, яка живе ідеєю школи, робить усе, щоб не просто зберегти формат закладу, а й оновлювати та розвивати його. Добре, що ідеї Трояна А. М. досі знаходять гідне втілення і пам'ять про нього живе у серцях вдячних нащадків.    

 Тетяна Худа

Останній дзвоник, 1-Г клас

День батька

19 червня - День батька, який святкують в Україні та світі. Це тепле сімейне свято, яке варто було б провести в сімейному колі. Але війна розділила всіх…

Наша шкода родина щиро вітає усіх чоловіків з Днем батька. Хочемо щиро побажати Вам завжди залишатися героєм для свого чада і справжнім прикладом мудрості, впевненості, мужності та честі! Нехай з кожним днем батьківство дарує  Вам відчуття важливості, необхідності, підтримки та любові!

Хай Бережуть Вас усі святі землі нашої на кожній стежині життя!

Увага! З 20 червня розпочинає роботу Літня школа НВК №9!

Слідкуйте за анонсами на нашій фейсбук сторінці та телеграм каналі.

Літня школа

Талановиті випускники

Найталановитіші випускники НВК#9 імені А.М.Трояна сьогодні отримали вітання, подарунки та подяки батькам від поважних гостей нашого міста: голови ОВА Сергія Гамалія, його заступника Володимира Юр'єва, директорки Департаменту освіти, науки, молоді та спорту ОВА Дарії Басюк, а також від міського голови Михайла Посітка та начальника міського управління освіти і науки Сергія Мельника.

Інтелектуальний онлайн-марафон "Ерудит"

Щиро вітаємо призерів інтелектуального онлайн-марафону "Ерудит":

Яблонського Даміра, 3-В клас,

Вербицьку Дарину, 9-А клас,

Добринчука Назара, 10-Б клас,

Черненко Дарину, 10-А клас.

Бажаємо подальших звершень та перемог!

Здоров'я заради миру

Підтримуючи ініціативу голови обласної військової адміністрації Сергія ГАМАЛІЯ, в рамках проведення акції «Здоров’я заради миру» та з метою відзначення Міжнародного дня захисту дітей у НВК 9 імені А.М.Трояна вчителі фізкультури та   ритміки   провели серед дітей та молоді (залучивши і дітей з тимчасово окупованих та деокупованих територій України) спортивно-розважальні тренування, естафети та конкурси. 

День захисту дітей

Бути дитиною - це диво, а дитинство - це найчарівніші моменти життя будь-якої людини.

Найкращий спосіб зробити дитину хорошою – це зробити її щасливою. Кожна дитина мріє бачити світ чарівним і добрим, відчувати себе коханою і захищеною. 

У день дитинства бажаємо,  щоб кожний маленький мешканець нашої планети був здоровим і щасливим! Миру і злагоди кожній дитині, кожній родині, усій Україні!

Крокуємо Європою

Вітаємо ученицю 8-В класу Бєлову Роксолану із здобуттям ІІ місця у ІІ Всеукраїнському фестивалі Єврофест 2022 "Крокуємо Європою"- віртуальній арт-виставці мемів "Різні обличчя Європи"! 

Пишаємося здобутками та бажаємо подальших звершень!

Наші досягнення

Сьогодні 20 травня 2022 року наші учні  Чесанівська  Валерія, Прокопов Назарій, Полуботкіна Рената, Королюк Юлія, Щербань Оксана отримали свої грамоти, подяки та грошові винагороди за активну участь у Всеукраїнських олімпіадах з навчальних предметів та Малої академії наук. Нагороди вручив  міський голова в урочистій обстановці міської ради та в оточенні наукової еліти міста.

День Вишиванки

«З Україною в серці! Одягни вишиванку - генетичний код нашого народу, підтримай наших мужніх і непереможних воїнів ЗСУ!»

Наша шкільна родина НВК9 імені А.М.Трояна з вірою в перемогу!!!

Наші гості сьогодні теж з вірою в перемогу!!!

Зустріч з україно-венесуельським хореографом та співаком Амадором Лопесом!!!

Як захистити ментальне здоров’я?

🧠 10 порад від психолога, які допоможуть натренувати навичку резильєнтності

💪Так само, як імунітет допомагає організму опиратися захворюванням, є особливості психіки, які допомагають людині протистояти дії стресу. Порівняно недавно в психологічній термінології з‘явилося поняття «резильєнтність». Його можна перекласти приблизно як «пружність». Резильєнтність – характеристика психіки, що дає змогу попередити вигорання, тривожні та депресивні стани.

🎾 Якщо впустити на підлогу металеву кульку, з нею нічого не буде. Якщо впустити яйце, воно розіб‘ється. А якщо впаде тенісний м’яч, від удару об підлогу він змінить форму, потім відновить її й відстрибне. Це і є резильєнтність

🔤Навчіться змінювати власну оцінку ситуацій. На нас впливають не події, а значення, яке ми їм надаємо. В когнітивно-поведінковій терапії існує модель АВС, у якій А – це вихідна подія, а С – реакція. Революція поведінкової психології відбулася, коли знайшли на перший погляд неочевидну складову В. Вона відповідає за власну оцінку.

🏃Дійте. Резильєнтно-формуюча поведінка спирається на турботу про себе та задоволення потреб у русі, сні та здоровому харчуванні. Психолог та творець однієї з гілок когнітивно-поведінкової терапії Стівен Гейз не починає роботу з пацієнтами, допоки не налаштує їхні сон, активність та харчування. Прожити день без руху – це як отримати ін’єкцію депресанта, а депривація сну аналогічна добровільній евтаназії.  

🔡Складіть «абетку ресурсу». Це гра, у якій на кожну літеру алфавіту треба написати джерело задоволення. В результаті ви отримуєте список дій, які завжди покращуватимуть емоційний стан. Добре, якщо там будуть справи, які можна зробити одразу, наприклад, увімкнути улюблену музику, а також більш складні, які потребують планування.

Зміцнюйте соціальні зв‘язки. Люди – зграйні істоти. Безпека, яку ми відчуваємо від спілкування з собі подібними, позитивно впливає на роботу головного мозку. Особливо терапевтичним є персональне спілкування – воно суттєво більш корисне, аніж контакт у месенджерах.

🎯Розвʼязуйте проблеми, а не уникайте їх. Виклики та завдання – невід‘ємна частина життя. Що більше ми намагаємося від них відгородитися, то складніше їх подолати, коли ми зрештою з ними стикаємося. Замість того, щоб тримати проблеми за зачиненими дверима, їх треба випустити, вишикувати в чергу та поступово розвʼязувати.

🧘‍♀️Практикуйте майндфулнес та медитацію. Це як спортзал для префронтальної кори мозку, яка тримає під контролем швидкість емоційних реакцій. Практики усвідомленості допомагають втримувати цей контроль. Це відбувається завдяки вмінню зосереджуватися на відчуттях тіла, диханні та потоці думок без того, щоб у них занурюватися. 

🧭 Визначте власні цінності. Уявіть, що пливете на кораблі без інструментів та карт і не можете визначити напрямок руху. Але над вами – небо та зорі, за якими можна зрозуміти, куди прокладати шлях. У житті цими зорями слугують ваші цінності. Складіть список цінностей, сформульованих за допомогою дієслів, це зробить їх більш досяжними та конкретними. 

📝 Заведіть щоденник станів та емоцій. Коли у вас змінюється настрій, ставте все на паузу та запитуйте себе: яка думка пронеслася в мене в голові? Спробуйте її сформулювати та проаналізувати. Це допоможе раціоналізувати відчуття та вплинути на складову В із моделі АВС. 

💭Аналізуйте думки з огляду на те, чи корисні вони для вас. Замисліться, чи корисно так думати та чи ж думатимете інакше, та виходьте з того, що буде кориснішим для вас. 

🤗 Уявіть, що спілкуєтеся з собою з позиції подруги чи друга. Що б ви сказали близькій людині, якби вона думала те, що ви зараз? Коли ми міняємо позицію на дружню, стаємо значно більш співчутливими, аніж коли даємо слово внутрішньому критику. 

За матеріалами інтерв’ю з президенткою Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії Валентиною Паробій

День матері

Мамусі… Найрідніші, найніжніші, найнадійніші, наймиліші, найгарніші, найдобріші. Ми вас любимо безмежно. Дякуємо вам за все, що ви для нас робите. Ваші діти. 

День матері

До Дня матері

Психологічна підтримка

1.БАТЬКАМ: асоціативний тест   «Подорож»

https://stpp.sumy.ua/asotsiatyvnyj-test-podorozh.html

2. ПЕДАГОГАМ : тест для кращого   пізнання себе «Прогулянка» https://vseosvita.ua/library/asociativnij-test-progulanka-asociativni-testi-ce-instrument-akij-dopomagae-krase-piznati-i-zrozumiti-samogo-sebe-105831.html?rl=241232&fbclid=Iw   

3.ДЛЯ  УЧНІВ 8-11 КЛАСІВ: цікаві   тести із самопізнання https://www.youtube.com/watch?v=upBRbXfbU5Y, 

https://www.youtube.com/watch?v=1AOPwj2Hg9w

https://www.youtube.com/watch?v=R02cIFtCCp0

ВІД  ВИЖИВАННЯ ДО БАЖАННЯ ЖИТИ

🔴На початку активної фази війни психіка працювала в "режимі виживання" – природній реакції на небезпеку. Людина "заморожує" всі емоції, не плаче, інколи не відчуває болю. Це має також фізичні прояви – відсутність апетиту та поганий сон. 

🟢Проте психіка не може працювати в цьому режимі постійно. Це дуже енерговитратно для організму. Психіка "перетравлює" всі події і поступово повертає до звичного життя з поправкою на нові обставини.

❤️‍🩹Подібна ситуації виникає у людини, яка зламала ногу. Їй доводиться носити гіпс декілька місяців, але життя триває. Вона має організовувати побут так, щоби можна було жити з поправкою на травму. Те саме і під час війни. Якщо людина в умовно безпечному місці, вона має повернутися до життя, але з поправкою на ситуацію в країні.

Ознаки, які вказують на вихід з "режиму виживання":

✅виникають думки про майбутнє.

На початку війни люди могли планувати лише на декілька годин. Зараз ті, хто живе або переїхав у відносно спокійне місце, можуть та хочуть планувати на декілька днів вперед.

✅з’являються різні емоції.

Коли людині потрібно вижити, вона вимикає емоції та навіть частково сенсорне відчуття. Людина не до кінця відчуває біль. Але зазвичай через місяць у неї відбувається процес "розморожування". Вона поступово починає перейматися через дискомфорт в тілі або нарешті має змогу поплакати

💦Сльози - це добре. Не потрібно заспокоювати людину чи зупиняти. Це тягар, який нарешті можна зняти з себе.

Проте "зеленим світлом" для сліз можуть бути непередбачувані речі.

Наприклад, моя знайома тривалий час жила в місті під окупацією. Вони не могли придбати корм для домашніх улюбленців. Після переїзду в інше місце вона зайшла в зоомагазин. На полиці побачила необхідний корм. У цей момент вона вперше за весь період війни розплакалась.

 ✅кращий сон.

Людина не одразу почне спати всю ніч. Спочатку збільшиться тривалість інтервалів сну. Він буде не поверхневим, а глибоким. Людина вже не підриватиметься серед ночі з бажанням бігти кудись.

✅з'являється апетит.

Стрес спочатку може викликати недоїдання, а потім переїдання. Проте згодом відчуття голоду та апетиту врегулюються. Людина зможе чітко назвати, що їй хочеться з’їсти та коли.

☀️Уявіть, що йдете довгим неосвітленим коридором. Робите крок і навколо запалюються лампочки. Так і з виходом з "режиму виживання" – ви робите крок і вам хочеться будувати майбутнє, ще один – виникає бажання, як завжди, випити каву зранку чи піти на пробіжку. Так ви поступово відновлюєтесь і фізично, і психологічно.

🙏Головне правило – не змушуйте себе та не пришвидшуйте процес адаптації.

🌱Перш ніж зробити щось, запитайте себе: "Чи ти дійсно цього хочеш?". Інакше ви витратите більше сил, ніж отримаєте.

🌱Якщо ви не готові повертатися до фізактивності, не змушуйте себе. Ви не готові. Має з’явитися внутрішнє палке бажання одягнути форму та кросівки і піти на тренування.

🌱Спробуйте почати з малого. Якщо до війни ви проходили 10 км щодня, то сьогодні пройдіться бодай 1 км. Це вже ваша перемога. Наступного дня збільште дистанцію бодай на 100 м.

🌱Є психотерапевтична метафора: у стані переживань людина рухається в ритмі танцю – два кроки вперед, один – назад. Потрібно до всього звикати поступово, а організм вам сам вказуватиме дорогу. Якщо ви прокинулися зранку, захотіли каву з молоком і прогулянку в парку, дайте це собі.

Медична психологиня та травмотерапевтка 

О. Степанюк

День Землі

В рамках відзначення Всесвітнього Дня Землі на території нашого навчального закладу були висаджені молоді дерева.

ЯК ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ У ЦЕЙ НЕПРОСТИЙ ЧАС ВІЙНИ

5 порад для батьків

1. Бути поруч: пам’ятайте, ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої присутності – це найголовніший «термостат безпеки» для їхньої душі. Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує, а коли вона хоче побути наодинці.

2. Бути прикладом: більшість способів давати собі раду з викликами передаються дітям через те, що вони дивляться і наслідують, як пораємося ми. Тож нам важливо бути свідомими цього. І ділитися, говорити з ними про те, що нам допомагає… І звісно це не означає, що ми маємо бути «ідеальним» прикладом – бо стійкість, це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову…

3. Спілкуватися: це так важливо для дітей, щоб ми допомагали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні – на макро-рівні як народу, і на мікро-рівні як сім’ї. Це означає говорити з дітьми з повагою до їх внутрішньої мудрості, бажання і потреби розуміти. Це означає теж слухати, що говорять вони, і слухати те, про що вони мовчать… І відповідати – як можемо – бо не завжди ми знаємо відповіді і у цьому теж важливо бути чесними. Це не означає теж втішати дітей «псевдооптимістичними» сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до Перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з Правдою ми обов’язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою!

4. Задіювати: ми не знаємо, наскільки довгими будуть ці випробування війни – але час життя безцінний – і ми маємо жити, що б не було - ми маємо Жити. І звісно, ми не можемо не слідкувати за новинами, але ми не потребуємо бути безперервно в новинах – треба зосередитися на корисній дії. Для дітей, звісно, ці дії дуже різні і залежать від того, де ви зараз: вдома, у бомбосховищі і т.д. – це і вчитися, і малювати, читати/слухати казки, гратися (у різні способи, і не лише в телефоні – є стільки стосункових ігор), допомагати по дому, молитися, робити добрі справи, займатися спортом і т.д. Корисна діяльність приносить добрий плід, вона зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим…

5. Відновлюватися: це випробування може бути тривале, а відтак брати чимало нашої енергії – а тому ми потребуватимемо часу на регулярне відновлення сил. І ми, і діти. А тому так важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили – як заряджання телефону – коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий «павербенк». Тож подбаймо, щоби у режимі дня дітей обов’язково були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність, і обов’язково щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.), і що нагадує їм у ці темні часи – що є Світло - правди, любові, мужності - і це Світло неминуче переможе, бо воно непереможне…

P.S. Дослідження кажуть, що діти, стикаючись з випробуваннями не обов’язково мають мати психологічні проблеми, а навпаки можуть демонструвати «посттравматичне зростання» - і це великою мірою залежатиме від підтримки дорослих. Вони можуть зростати у резилієнтності (психологічній стійкості), мудрості, вдячності, здатності будувати глибокі стосунки, знати, що у житті найголовніше… Тож нехай вони виростуть саме такими – наші діти!

Як зберегти себе в цей важкий період

Існує 5️⃣ стадій горя, втрат та життєвих змін, які ми повинні пройти. Єдиний шлях – це їх прожити.

1 стадія - ЗАПЕРЕЧЕННЯ. "Не може такого статися!" Нам складно сприймати скрутні ситуації.

2 стадія - ЗЛІСТЬ. "Я ненавиджу. Тут небезпечно та страшно. Я хочу спалити реальність, у якій таке відбувається», — лунають думки в голові. У такому стані головне – спрямовувати негативну енергію на корисні справи, а не близьких людей.

3 стадія – ТОРГ. Ми починаємо "домовлятися" про те, на що не можемо вплинути. "Якби я поїхала, то цього не стадося" або "Треба було не їхати, а залишатися вдома". Але ми вперто продовжуємо торги і виходимо на шлях до відчаю та безпорадності, а іноді знову до агресії.

4 стадія – ДЕПРЕСІЯ. Логічне продовження стану безпорадності. Позбутися його можна за допомогою продуктивних дій. Аналізуємо, чим можемо прямо тут і зараз допомогти собі та близьким людям. Починаємо виконувати та ставити галочки. Чим більше з'являтиметься виконаних справ, тим більше зростатиме почуття контролю над власним життям.

5 стадія - ПРИЙНЯТТЯ. Після проходження всіх етапів ситуація вбудовується в досвід, і життя триває далі.

Складнощі виникають, коли на якомусь етапі відбувається злам. Обставини, що швидко змінюються, змушують негайно реагувати на них, не залишаючи нам шансу зупинитися, поплакати або позлитися. Весь час ми у напрузі. Під таким тиском у психіки немає можливості пережити подію. Всередині начебто все завмирає, бажане полегшення не приходить, а життя зупиняється в моменті травми.💞 

Щоб зберегти себе в цей важкий період:

 ❤️ при будь-якому випадку спимо або допомагаємо організму відпочити;

 💛 п'ємо воду. Вода «вимиває» гормони стресу;

 ❤️ робимо інформаційні паузи від перегляду новин;

 💛 плануємо свій день, але не ставимо довготривалі цілі;

 ❤️ при нагоді рятуємося гумором. Це знизить стрес та паніку;

 💛 обіймаємось. Це заспокоює та надає сили.

 ❤️ говоріть один одному "Я тебе кохаю". Це надає почуття належності та сили.

 💛 пам'ятайте, ви можете бути ефективними там, де зараз

ережіть себе!

МАН 

НВК № 9 імені А.М.Трояна щиро вітає учнів та їх керівників із завершенням ІІ етапу МАН:

• Чесанівська Валерія, учениця 11-А класу, 2 місце у секції всесвітньої історіїї, керівник Стецюк В.Б.;

• Полуботкіна Рената, учениця 10-Б класу, 2 місце у секції психології, керівник Дуткевич Т.В.;

• Королюк Юлія, учениця 10-А класу, 3 місце у секції мистецтвознавства, керівник Колбасов Л.Л.;

• Прокопов Назарій, учень 10-Б класу, 3 місце у секції англійської мови, керівник Доценко І.В.

Бажаємо подальших творчих успіхів і здобутків!

ЩО ТАКЕ ТРАВМА СВІДКА

Бракує слів, щоб описати почуття після перегляду фотографій з Бучі, Ірпіня та Гостомеля. Ви могли помітити за собою абсолютно різні реакції: гнів, сльози або порожнечу всередині. Багато хто з нас поширив фотографії у своїх соцмережах — це був один зі способів виразити свій біль.

Проте, такий спосіб підходить далеко не всім, а у деяких випадках може бути травмуючим для ваших близьких.

*Що таке травма свідка і які стратегії можна використовувати, щоб прийти до тями після шокуючих новин?*

Отримати психологічну травму можна не лише за безпосередньої участі в екстремальних подіях.

Травму свідка провокує емоційна залученість у трагедію або попередня травма. Наприклад, вам довелося бігти з рідного міста через війну і тепер, навіть, у безпеці, ви не можете спокійно спостерігати за зруйнуванням інших міст.

Шо вказує на травму свідка?

Після перегляду шокуючих кадрів або новин ви дуже яскраво уявляєте, що це могло статися з вами або вашими близькими. Фантазії настільки реальні, що викликають страх, тривогу, стан, близький до панічної атаки.

Безпорадність і сором за неможливість допомогти постраждалим, або, взагалі, запобігти події. Провина за те, що вціліли.

Пекучий, неймовірно потужний гнів, мрії про помсту, бажання трощити речі.

Несподіваний спокій і порожнеча. Наслідки травми можуть наздогнати вас не одразу, а через деякий час у вигляді тривоги, фобій, нав’язливих спогадів, жахливих сновидінь.

«Я бачив фото з Бучі, і тепер не знаю як жити далі»

Радимо не розповсюджувати фотографії на ваших особистих сторінках. Якщо ви не є співробітником медіа або публічною особою, яка робить огляд новин. Повірте, ваші знайомі підписані на велику кількість пабліків. Якщо вони вже бачили шокуючі кадри та отримали травму, своїми діями ви підсилюєте ефект. Якщо ні — саме ваш допис може стати відправною точкою для чиїхось нічних жахів.

Піклуйтесь про себе майбутніх — після перемоги ви можете раптово натрапити на шок-контент на своїй сторінці та пройти через весь жах знову.

Щоб висловити емоції:

Пишіть про свої почуття у соцмережах, розмовляйте з друзями. Трансформуйте свої емоції: зараз боляче і страшно, але окрім болю ми відчуваємо гордість за ЗСУ, за стійкість українського народу. Си переживемо війну, ми впораємося з усім.

Нагадайте собі про факти: ЗСУ перейшли у наступ, нам допомагає весь світ. Це не поверне загиблих, але ворог відповість за свої дії.

Перетворіть свій біль на дію: долучайтесь до волонтерства, навіть або воно буде одноразовим. Виплесність свої емоції через сварки в соцмережі (не з українцями, нам треба триматися разом), приготуйте щось смачне для тероборони, сусідів, сім’ї, друзів.

ЖАХЛИВІ СНОВИДІННЯ: ТЕХНІКИ ФЛЕШБЕКУ

Жахливі сновидіння — один із наслідків тривалого стресу, коли уві сні ми продовжуємо проживати травматичні події. Однак, здоровий сон — основа нашої життєдіяльності, його треба намагатися відновити якнайшвидше. 

☺️ Кілька простих технік, щоб позбутися жахливих сновидінь. 

🥱 Техніка флешбек

Застосовується американськими психотерапевтами, які працюють з ПТСР. 

Вигадуєте жахливому сну позитивну кінцівку й провомляєте його вголос. Бажано також записати його на аркуші або в нотатках телефону. Перед сном прочитати вголос ще двічі. 

Наприклад, бійцю, якого буквально по частинам зібрали після Іловайського котла, постійно снився жах, у якому він тікає від вибуху й з розбігу падає у величезну яму. На цьому моменті він завжди прокидався в холодному поту. Це мучило його протягом кількох років: періодично після хвилювань йому снився цей сон.

Разом із психотерапевтом, він змінив кінцівку сну: стрибає не в яму, а в неглибокий басейн (боєць під два метри зросту, але плавати не вміє, хоча воду дуже любить), з теплою водою й гарними дівчатами. І перебуває там з насолодою. За кілька днів сон минув і більше не повертався. 

🥱 Техніка безпека 

По суті, це розширення техніки флешбеку. Треба закінчити сон таким чином, щоб у сні взагалі не було небезпеки. 

Наприклад, дівчині сниться, що за нею женеться гвалтівник.  Вона прокидається й вигадує, що втекла й все закінчилось добре. Але тоді мозок запам'ятає, що цього разу втекла, а ось наступного — не факт. Дієвішою була б кінцівка, в якій дівчина тікала від гвалтівника, а потім придивилася й виявилося, що це її давній друг біг за нею: хотів обійняти та поспілкуватися, а вона не впізнала і злякалася.   

Сюжети треба вигадувати свої власні, у які ви самі легко повірите і які будуть вам приємні.

КІЛЬКА  ПОРАД, ЩОБ ЗАБЕЗПЕЧИТИ СЕБЕ ДОСТОВІРНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ і НЕ РЕАГУВАТИ НА ПРОВОКАЦІЇ

 Чи є посилання на офіційні джерела? Чи це суб’єктивна думка конкретної людини?

📜 До офіційних джерел у час війни ми відносимо: Офіс Президента України, Генеральний штаб ЗСУ, Кабінет Міністрів України, Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України, ДСНС, Сухопутні війська ЗСУ, Військово-морські сили ЗСУ, Територіальна оборона ЗСУ, Центр стратегічних комунікацій та інформаційно безпеки, Ukraine Now, Країна_інфо.

🗨 Думка ж конкретної людини часто виражається словами: «на мою думку»,  «мені здається», «я впевнений(а)», «я знаю, що..», «я думаю, що». 

😱 Чи є емоційне забарвлення повідомлення? Чи в ньому лише факти?

Факти — це конкретні цифри, статистика, графіки, імена реальних людей.

🥑 Чи має ця інформація користь?

Висвітлення загальних подій в країні та окремо в кожному місті — це те, що дозволяє розуміти повну картину та певним чином контролювати перебіг подій, наприклад, для вибору більш безпечного місця. 

 Як це впливає на мене?

🤯 Негативно емоційно забарвлена інформація часто викликає занепокоєння, посилює тривогу та відчай. Доволі часто цей шлях обирають дезінформатори для того, щоб посіяти відчуття зневіри. 

⛔ Повідомлення на кшталт  «Дуже терміново!», «Це правдива інформація, передайте далі» — найчастіше є неправдивими.

✍️ Перевіряємо інформацію та ділимося лише офіційними фактами!

​​🤔Як відчути свої відчуття⁉️

Звучить очевидно, але  насправді - ні

♥️Одна з найчастіших порад від психолога, яку ми зараз чуємо: розпізнайте та переживайте свої почуття, якими б вони не були.

🌪За останній місяць ми пережили бурю емоцій та почуттів, зі злетами та падіннями. Буває, нам важко справлятися з емоціями. Буває, ми не цілком правильно розуміємо свої почуття.

❔Якщо людину запитати: чи знаєте ви, що ви відчуваєте зараз? Відповідь переважно звучить “звичайно!” О, ні! Усі ми маємо емоції. Але часто вони просто котяться на задньому плані з різним ступенем усвідомленості. Деякі ми відштовхуємо навіть не знаючи цього. Інші, як фонтан, вириваються несподівано. Інколи ми виражаємо наші емоції у деструктивний спосіб. Але далеко не всі вміло відчувають та розпізнають свої емоції.

🌤Ця тонка й складна навичка не виникає природно, але її можна навчитися. Без цього ми справді відчуваємо примхи нашої емоційної погоди, та не в змозі глибоко пізнати себе, і нам не вистачає обґрунтованого компаса для мудрого вибору наших дій.

Як це працює?

1️⃣Виникає неприємне відчуття.

2️⃣Ваш розум запускає будь-яку внутрішню історію, що супроводжує це відчуття. 

“Я самотній/-я… Мене ніхто не любить … Я нещасний/-а” (лише приклад). 

❗️ЗУПИНІТЬСЯ.❗️ Ви зараз думаєте про ваші відчуття, а не відчуваєте.

3️⃣Перенаправте ваш мозок від цих думок до відчуттів у вашому тілі. Про себе назвіть їх.

“Мої груди затиснені” і т.д.

4️⃣Вдихніть у ці почуття та відчуття в тілі, спостерігайте та продовжуйте дихати. Дозвольте їх: плачте, трусіться і т.д. 

(дозволяйте відчуттям в тілі проявлятись так, як вони є)

5️⃣Ваш розум дуже інтенсивно буде намагатися повернути до режиму “думати та розказувати історії про відчуття”. Коли це стається повертайтесь до відчуттів в тілі.

6️⃣Глибоко вдихніть, продовжуйте відчувати через тіло. Дозвольте вашим емоціям проявлятися фізично, існувати. Знайте, це рано чи пізно мине. Спостерігайте за змінами емоцій та відчуттів в тілі, як вони зменшуються і минають. Зауважте, ви пережили це.

🌈Чим більше ви розвиваєте це вміння відчувати емоції, тим більше вони допомагають вам пізнати себе і зрозуміти людей навколо вас. Помічати та давати собі дозвіл на переживання будь-яких емоцій - це здоровий спосіб, який допомагає уникнути важких емоційних станів та депресій.

🌊Спочатку така практика може видатися важкою, але варто спробувати. Коли ми стрибаємо в невизначеність і шалене море емоцій — відбувається щось надзвичайне. Ми скидаємо опір уникання і глибоко занурюємося в себе. Ось тут і відкривається можливість. 

🍀Ми починаємо більше проявлятися у наших стосунках і отримувати доступ як до радості від того, що є, так і до болю від того, чого немає. Можливо, ми починаємо займатися мистецтвом, створювати щось нове або беремося за новий виклик на роботі, тому що ми готові відчувати себе схвильованими, а також незручними та збентеженими. 

🌿Ми розширюємо нашу здатність відчувати страх, коли є реальна небезпека, переживаємо наші втрати, коли вони трапляються, заспокоюємося, коли нас тримають, і знову відкриваємо нашу легкість. Навчання вміло відчувати глибину емоцій пов’язує нас із самими собою і створює свободу повноцінно займатися своїм життям і робити те, що має сенс.

 10 ОСНОВНИХ КОЛЬОРІВ, ЩО ДАЮТЬ ЗМОГУ КРАЩЕ ЗРОЗУМІТИ НАСТРІЙ ДИТИНИ, КОЛИ ВОНА ЇХ ОБИРАЄ

Науковці давно вже з’ясували, що колір, як і звук, має властивості впливати на людину. Тому про дитину, яка дуже часто малює різнокольоровими  олівцями, чимало можна розповісти. А точніше про її особистість, індивідуальний характер, стосунки в сім’ї, можливі складнощі в якихось ситуаціях. Що саме означає вибір дитини конкретного кольору, та як це може допомогти батькам у вихованні гармонійної особистості?

Спочатку слід зазначити, що це лише поверхові висновки. На них можна звернути увагу, якщо у дитини дійсно помітні конкретні кольорові уподобання, що він тривалий час не змінює. Наприклад, коли дитина малює лише чорно-сірі малюнки, не звертаючи увагу на інші кольори, при цьому зображує якісь страшні сюжети та чудовиська.

У цій ситуації рекомендують звернутися до спеціалістів. Але слід обирати психотерапевта надійного та перевіреного.  Або ознайомитися зі спеціальною літературою, наприклад,  М. Люшер «Колір вашого характеру» (1997),  Б. А. Базима «Психологія кольору. Теорія та практика» (2007), В. Драгунський (упор.) «Кольоровий особистісний тест»  (2007). Ці книжки допомагають краще зрозуміти, чому дитина обирає певні кольори та які ще фактори на це впливають. І спробувати самостійно розв’язати наявні проблеми.

Що означає колір, що обирає дитина під час малювання та гри?

1. Червоний. Цей колір полюбляють активні та відкриті діти. У них енергія, наче «кипить» у середині, емоції вирують через край. Узагалі червоний — це колір життя та здоров’я. До речі, психологи пропонують, коли дитина хворіє, слід одягати їй одежу червоного кольору, адже вважається, що це допомагає їй швидше одужати. Колір впливає на ті частини головного мозку, що може «дати команду» організму: «Одужуй!»

2. Жовтий. Вибирають діти-мрійники, з творчими здібностями та креативним складом розуму. Ці діти наче теплі, як сонечко, вони здатні дитячу мрію пронести через усе життя й у результаті виконати її.

 3. Помаранчевий. Дуже часто помаранчевий колір стає улюбленим для дітей, схильних до гіперактивності, але змушених з певних причин стримувати себе. Тоді, коли діти не мають можливості виплеснути енергію, вони часто обирають помаранчевий колір.

4. Блакитний. Відтінки блакитного для своїх малюнків вибирають спокійні та врівноважені діти. Вони віддають свою перевагу блакитному кольору часто тоді, коли відпочивають та не мають якихось серйозних зобов’язань.

5. Зелений. Цей колір асоціюють зі стабільністю і сконцентрованістю на досягненні мети. Діти, які обирають зелені фарби для малюнків, прагнуть до незалежності й самостійності.

6. Синій. Картини переважно синього кольору малюють діти тоді, коли знаходяться в стані духовного пошуку. Синій викликає бажання в дітей розмірковувати над життєвими ситуаціями. Потрібно знайти час на бесіди з дитиною, щоб дізнатися, що її турбує.

7. Фіолетовий. Діти, які вважають фіолетовий найкращим, — вразливі та чутливі. У них дуже розвинутий внутрішній світ.  Фарбами такого кольору люблять малювати здебільшого дівчатка чи хлопчики, які мають м’які риси характеру. Для таких дітей дуже важлива думка інших людей. Але не варто робити висновки за першим малюнком, можливо, у малюка просто такий настрій після перегляду якогось душевного мультфільму чи переживання особливої сентиментальної ситуації. І це, до речі, стосується кожного кольору.

8. Сірий. На нього малюк нечасто звертає увагу. Він поєднує в собі протилежності білого та чорного. Цей колір вибирають тихі та замкнуті дітки, які можуть перебувати в депресивному стані. Заохочуйте таких дітей розфарбувати свої малюнки в яскраві кольори

9. Коричневий. Колір, який обирають діти, здатні вигадувати свій нереальний світ. Де існує шоколадне місто, ліс чи річки кольору шоколаду. Дитині тепло й приємно, але вона знаходиться в стані, наче як сонце під хмарою. Начебто і світиться, але не на повну силу. Можливо, це переживання, що триватимуть тимчасово.

10. Чорний. Колір свідчить про те, що дитина переживає серйозний стрес. Малюк хоче закритися від усіх, як щитом, сховатися від жаху, що його лякає. Допоможіть йому позбутися всіх негативних емоцій  — намалюйте страшний чорний малюнок, що слід розірвати на маленькі шматки, а потім викиньте чи спаліть. Таким чином, можна позбутися непотрібних емоцій.

Психологи часто практикують метод кольорової терапії, за допомогою якої можна розв’язати багато психологічних проблем дитини. Так можна невпевненій дитині допомогти стати активнішою та додати емоцій, запропонувавши використати в малюнку яскраві кольори. А невгамовному малюкові, аби заспокоїтися, потрібно малювати в теплих, спокійних тонах.

Діти, які зазвичай обирають усі кольори веселки, а на запитання, який твій улюблений колір, відповідають: «Різнокольоровий!» — гармонійно розвинена особистість, з абсолютно здоровою психікою! Отже «різнокольорових» усім діточок!

Істерика, як гостра реакція на стрес

Істерика, яка НЕ дитяча: як реагувати, що робити і що НЕ робити

Ми звикли говорити про істерику в руслі дитячої поведінки. Актуальність цього явища в період війни не зменшується і заслуговує окремого допису.  

Проте, істерика як реакція дорослих на обставини, в яких ми зараз живемо, зустрічається досить часто. І теж потребує розуміння алгоритму дій у випадку перебування поруч з людиною, у якої ми спостерігаємо таку поведінку. 

Істерика як гостра реакція на стрес - емоційний сплеск, активна поведінкова реакція. 

Істерика може супроводжуватися: емоційними вигуками, впертою відмовою від взаємодії, плачем, криками, нехтуванням, гнівною лайкою, опором або протестом на спроби заспокоєння, а в деяких випадках і ударами та іншим фізичним насиллям. Так як це демонстративна поведінка, то відбувається за наявності «глядачів». 

Істерика - це одна з реакцій, якими наша психіка реагує на екстремальні обставини. 

Водночас, істерика надзвичайно енергозатратна, тому людина, звісно, потребує періоду відновлення. 

Важливо пам’ятати, що істерична реакція володіє властивістю «заражати» інших. 

📌Як допомогти людині в істериці?

☑️1. Постарайтеся ізолювати «глядачів», адже чим менша аудиторія спостерігачів, тим швидше істерика припиниться. 

☑️2. Постарайтеся сфокусувати увагу людини на собі.

☑️3. Якщо ізолювати людину від спостерігачів не вдається - станьте найбільш уважним слухачем. Слухайте, кивайте, погоджуйтеся. 

☑️4. Можна спробувати зробити щось неочікуване: хлопнути в долоні, крикнути щось гучно. 

Важливо! Будьте обачні, якщо Ви вирішили зробити щось спрямоване безпосередньо на людину (дати ляпас, облити водою, потрусити і т.п). Це може трактуватися нею як небезпека і реакція може бути відповідною. 

☑️5. Звертайтеся до людини по імені.

☑️6. Намагайтеся говорити менше. Якщо говорите, то робіть це впевненим тоном та використовуйте прості фрази: «Випий води», «Вмийся». 

☑️7. Гарно спрацьовує техніка контролю дій: випий ковток води ➡️ вдих ➡️ видих ➡️ ковток води ➡️ вдих ➡️ видих і т.д. 

☑️8. Якщо не «підживлювати» істерику, вона поступово почне йти на спад. 

☑️9. Після істерики наступає занепад сил. Потурбуйтеся про можливість людини відновитися. 

📌Як допомогти самому собі в істериці?

В такому стані це досить важко, адже в цей момент людина знаходиться у надзвичайно гострому емоційному вибуху і погано розуміє, що відбувається. 

☑️1. Якщо у Вас виникла думка, як зупинити істерику - це перший крок. 

☑️2. Важливо ізолюватися від «глядачів». В ідеалі, залишитися наодинці. 

☑️3. Вмийтеся холодною водою. Це допоможе прийти до тями. 

☑️4. Виконайте дихальну техніку: вдих ➡️ затримка дихання на 1-2 секунди ➡️ повільний видих ➡️ затримка ➡️ вдих ➡️ затримка ➡️ видих і т.д. до моменту заспокоєння. 

❌ Що НЕ варто робити при істериці?

торюся… Варто бути надзвичайно обережними, якщо Ви вирішили здійснювати несподівані дії, які спрямовані безпосередньо на людину в істериці. Вони можуть сприйнятися як небезпечні. Реакція може бути відповідною. 

⛔️ Не варто вступати в активний діалог відносно висловлювань людини. Істерична реакція не дозволяє об’єктивно оцінювати ситуацію. 

⛔️ Не сперечайтеся з людиною в істериці. Це лише «підживлює» реакцію. 

⛔️ Не сприймайте таку поведінку як цілеспрямовану. Найчастіше, це неконтрольований, несвідомий процес. 

⛔️ Не варто використовувати шаблонні фрази: «Заспокойся», «Все буде добре», «Візьми себе в руки», «Не ний», «Так не можна» і т.п. Вони не допомагають, а, навпаки, можуть провокувати гострі реакції. 

Істерика - це нормальна реакція на ненормальну ситуацію. Проте може бути руйнівною. Тоді важливо знати, як можна допомогти. 

Бережіть себе!

 А. Романик

Стрес у дітей 

📢 Як підтримати дитину та налаштувати її на гарний лад?

Команда UNICEF Ukraine підготувала підбірку тілесних ранкових ігор за матеріалами психологині Світлани Ройз.

Файл з іграми https://uni.cf/3sF5RiG легко завантажити на телефон і використовувати у випадках, коли немає зв'язку.

Перелік запропонованих ігор:

👉 Доброго ранку

▪ Доторкніться до різних частин тіла дитини, промовляючи: «Доброго ранку, носику, доброго ранку, щічки, доброго ранку, вушка, доброго ранку, шийко, доброго ранку, плечики…».

👉 Ліпка

▪ Розімніть тіло дитини, як тісто чи пластилін.

👉 Колобок

▪ Гра, метою якої є приготувати колобка. Спочатку «засипте» муки – пройдіться легкими рухами по всьому тілу дитини, потім «налийте» води – погладьте. «Замісіть» тісто, а потім «зробіть» колобка: дитина сидить, обійнявши себе руками, а дорослий обіймає її за спинку. Розкрийте руки – колобок «випікся».

👉 Поцілунки: квадратний, трикутний, овальний

▪ Цілувати лобик або щічку дитини багатьма поцілунками так, щоб їх послідовність утворила геометричну фігуру.

👉 Якого кольору поцілунок? 

▪ Поцілуйте дитину, промовляючи: «Я тебе зараз цілую жовтим поцілунком, малиновим, райдужним», під час поцілунку називайте колір.

👉 Люлечка

▪ Сядьте за дитиною, обіймаючи її за спинку, спробуйте погойдатися, заколисуючи дитину.

👉 Обійманці

▪ Запропонуйте дитині обійняти вас сильніше, ніж ви її обіймаєте.

👉 Кенгуру

▪ Посадіть дитину так, щоб вона притулилася животиком до вашого живота, а потім міцно обійміть.

👉 Рахуємо обійми

▪ Запропонуйте дитині порахувати обійми. Обіймайтеся.

👉 Діду-діду, де ти там, не морозь щічки/носик/животик/ніжки нам

▪ Промовьте слова, доторкніться до своєї частини тіла. Запропонуйте дітям також називати частини свого тіла та торкатися їх. Потрібно пройтися по всьому тілу.

👉 Килимок

▪ Запропонуйте дитині простукати все тіло так, наче воно є килимком, який вибивають.

👉 Орангутанг

▪ Дитина стукає себе по грудній клітині з криком "Я-я-я-я", наче мавпа.

👉 Дотик

▪ Торкайтеся один одного «різними доторками» (як зайчик, змія, лисичка хвостиком тощо).

👉 Сніговик

▪ «Виліпіть» із тіла дитини сніговика. Попросіть малюка напружити всі м'язи, наче він змерз, а потім запропонуйте «відігрітися під сонечком» – сніговик «тане», дитина розслабляється.

👉 Очищення

▪ Торкайтеся тіла дитини, кажучи, що це сонечко чи вода проходить по тілу зверху донизу, змиває, освітлює все, що напружує, лякає, заважає.

👉 Малюємо пальцями

▪ «Малюйте» пальцем на животику, спині дитини різні букви чи прості форми, пропонуйте дитині вгадати, що це.

👉 Будиночок

▪ Запропонуйте дитині уявити, що вона – будиночок. «В тебе є підлога (ніжки), стіни (проходимо по всьому тілу доторками), дах (голівка). Ти в будиночку (можна покласти руку на серце)».

👉 Квітка чи дерево

▪ Запитайте у дитини, ким вона хоче бути, якої квіткою чи деревом. Доторкніться стоп зі словами: «У тебе дуже міцне коріння, воно із землі бере все, що потрібно для життя та міцно тримає тебе». Торкніться боків: «У тебе такий стрункий сильний міцний гнучкий стовбур. Він може зігнутися, може схилитися, але він ніколи не зламається. Він витримає всі вітри та урагани». Торкніться голівки: «А це твоя крона – красива, ніжна, соковита, сильна. Ти – дерево життя».

👉 Масаж із приспівкою

▪ Робіть дитині масаж і наспівуйте цю приспівку (Переспів Мирослави Кім):

Рейки, рейки, шпали, шпали...

Їхав поїзд із Полтави.

Ось віконце відчинилося —

Горошинки покотилися.

Йшли курчата, ціпу-ціпу,

Дзьобали собі на втіху.

А за ними гусенята

Теж пощипують завзято.

Далі йшла сім'я слонів,

Тупали, аж гай шумів.

От директор-молодець

Стіл поставив і стілець

І друкує на машинці

Лист малесенькій дитинці:

«Люба доню! Рідна пташко!

Висилаю жовту чашку,

В неї сонячні бочки,

А на денці — крапочки».

❗ Важливо пам'ятати, що зараз діти і дорослі навряд зможуть грати в ігри чи робити практики зі закритими очима, адже у стресовому стані люди намагаються контролювати всі процеси, які відбуваються навколо.

Якщо дитина в стані сильного стресу, то краще торкатися тільки тих частин тіла, що закриті одягом. Торкайтеся не поверхнево чи лоскочучи, а наче проминаючи тіло дитини.

Якщо дитина просити повторювати якусь гру багато разів – погоджуйтеся, адже саме ця гра для неї найбільш терапевтична.

Інформаційна безпека

Ми зібрали для вас декілька порад про те, як убезпечити дітей від воєнних небезпек онлайн. Діліться з учнями та бережіть себе. 

Симптом фантомної сирени

Як допомогти собі та швидше пристосуватися до нової реальності?

Незважаючи на всі прогнози аналітиків, ніхто не знає, коли і як закінчиться війна. Фактично всі ми опинилися в новій, абсолютно нестабільній реальності. І нам потрібно якось навчитися в ній жити, щоб не збожеволіти.

У таких умовах потрібно прийняти як факт, що ти будеш:

• швидше втомлюватися;

• більше відпочивати;

• відчувати втраченість та перевантаження від інформації;

• відкривати в собі нові вміння, якості та здібності;

• дивуватися своїй силі та стійкості;

• розчаровуватися та піддаватися страху;

• втрачати концентрацію та фокус уваги;

• мінювати пріоритет цінностей та важливих подій у житті (зараз обійми коханої людини стали різко важливішими, ніж нова куртка або телефон);

• додавати у своє життя більше контактів із людьми.

А щоб допомогти собі швидше пристосуватися до нової реальності, спробуй це зробити:

• Ставитися до себе максимально дбайливо. Знайти безпечне місце, дбати про своє тіло, бути чуйним до себе. Наскільки це можливо.

• Давати собі час. Якщо плануєш на найближчий час, то додай навантаження поступово. Не можеш нічого робити, не вини себе. Нині це нормально.

• Шукати щодня приводи подякувати собі та підтримати. Ти в принципі молодець, що намагаєшся триматися!

• Якщо є можливість відволікатися від важкої реальності. Переставай читати новини в такій кількості і займайся приємними тобі речами — усім, що можеш собі забезпечити за таких умов.

• Постійно нагадувати собі, що все відбувається. Що б не відбувалося у цьому світі, це не назавжди. І добре, і погане закінчується. Але наші навіть найменші дії та вибори здатні впливати на наше майбутнє.

Вчений Стівен Хокінг колись писав: «Простір і час не тільки впливають на все, що відбувається у Всесвіті, але й самі змінюються під впливом всього, що в ньому відбувається. Якщо ви відчуваєте, що потрапили у чорну дірку, не здавайтеся. Вихід є".

Медитація "Шлях до свого Я"https://m.facebook.com/story.php...

Способи впоратися зі страхом

📌Дихання. Спробуйте дихати повільно. Вдих (рахуємо 1_2_3_4) — пауза (затримуємо дихання) — видих (рахуємо 1_2_3_4_5_6_7_8 ). Важливо, щоб видих був удвічі довшим.

📌Обійми близьких та людей, які поруч.

📌Озвучте емоцію. Скажіть про те, що ви зараз відчуваєте, проговоріть, що вам зараз страшно. Це допоможе «випустити» емоцію з середини і зменшити її інтенсивність.

📌Уявіть безпечне місце. Навіть якщо ви зараз у відносній безпеці, ви можете допомогти собі уявою. Змалюйте собі місце, де вам добре і безпечно, спробуйте відчути на дотик, де ви сидите, що бачите, який там запах, що приємного на смак ви відчуваєте, яка звучить музика.

📌Запах. Відчуйте якийсь приємний запах. Це може бути щось, що є під рукою: пакетик чаю, шампунь чи м’ятна зубна паста. Запахи дуже швидко приводять нас в теперішнє, можуть «збити» з потоку негативних думок чи емоцій.

Дбайте про себе, допомагайте іншим.

Як підтримати підлітка у кризовій ситуації?

Підлітки особливо вразливі. Вони вже достатньо дорослі, щоб розуміти, що відбувається, та ще зовсім не мають досвіду, щоб впоратися зі своїми емоціями та почуттями.

Як підтримати свою дитину:

📌 Говоріть і слухайте. Знаходьте час та уважно слухайте розповіді дітей про те, що вони відчувають і думають. Роз’ясніть відомі вам факти та надавайте дітям правдиву інформацію (з урахуванням вікових особливостей) про ситуацію, в якій опинилася країна в цілому та ваша родина, зокрема.

📌 Дозвольте емоціям бути. Розповідайте про свої почуття та поясніть дитині, що боятися, переживати, плакати – це нормально. Проте надалі важливо стабілізуватися і відволіктися буденними справами настільки, наскільки це можливо.

📌 Плануйте майбутнє. Мрійте та плануйте разом, обговорюйте з підлітками, що ви зробите одразу, як настане мир. Такі роздуми та розмови надихають і стабілізують.

📌 Обіймайтеся. Обіймайте свого підлітка та інших членів сім’ї не менше 8 разів на день. Тактильний контакт вкрай важливий в умовах невизначеності і стресу.

📌 Подивіться разом улюблені фільми, ящо маєте таку можливість. Це можна зробити навіть перебуваючи в укритті. Обирайте життєствердні фільми, які дарують надію, обговорюйте побачене. Нагадуйте дитині, що після найтемнішої ночі настає ранок.

📌 Читайте вголос. Спільне читання вголос дає відчуття захищеності та спокою. Читайте разом книжку, яку ви вже добре знаєте, або нову, до якої ніяк не доходили руки.

📌 Хваліть і робіть акценти на досягненнях дитини. Відмічайте навіть незначні досягнення. Вселяйте підлітку віру у свої сили та пропонуйте підтримку.

📌 Заохочуйте спілкування дитини з однолітками. Для більшості підлітків спілкування з друзями є дуже важливим. Сприяйте цьому, розкажіть дитині, як вона може підтримати друзів, яким важко впоратися з емоціями.

📌 Долучайте підлітків до допомоги іншим. Але робіть це за умов максимальної безпеки. Розкажіть дитині, як саме можна допомогти, підтримати інших, долучайтеся до допомоги разом з нею. Водночас поясніть дитині, що пріоритетом повинна бути її безпека.

📌  Будьте уважними до змін у поведінці дитини. Зверніться за онлайн-консультацією до психолога, якщо стан дитини викликає занепокоєння.

📌 Пам’ятайте, Ви незамінна людина в житті дитини. Ви для неї опора та острівець безпеки. Бути такою людиною можливо лише за умови, що ваш ментальний стан залишається стабільним та стійким.

ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ВІЙСЬКОВУ АГРЕСІЮ?

Діти схильні до емоційного сприйняття інформації не менше, аніж дорослі. Пропонуємо основні правила  спілкування з дітьми різного віку про військову агресію.

⚡️Найголовніше правило – варто дитині завжди говорити правду, але без паніки та надмірних емоцій. Правильно підібравши слова ви можете психологічно підготувати дитину до звуків сирени, вибухів і т.д.. Головне – дорослі мають проявляти спокій в очах дитини, в наслідок чого дитина буде відчувати безпеку. 

У разі, коли батьки починають панікувати та обговорювати між собою в присутності дітей власні страхи та переживання, діти починають також боятися та хвилюватись за власне життя та життя рідних. 

Найкраще - коли про війну дітям пояснять батьки, але якщо ви не можете контролювати емоції, попросіть когось з близьких друзів чи родини поговорити з вашою дитиною.

👶Для дошкільнят:

🔸Для маленьких дітей добре доводити інформацію через казки. Є достатньо багато казок, які стосуються теми безпеки, не лише питання війни. Навіть на прикладі найпростішої казки "Коза-дереза" можна пояснити дитині, наскільки небезпечно є пускати чужого у свою домівку. 

🔸Історії можна моделювати самим батькам, придумувати алегорії та сюжети, які б зображали події навколо.

👦👧Для дітей 6-10 років:

🔸Варто повторювати, що батьки до всього готові та захистять: якщо скажімо збирають «тривожну валізу» можна пояснити дитині, що все необхідне мають на будь-який випадок. Нагадати, що поряд є укриття, там можна сховатись і бути в безпеці. 

🔸Якщо хтось з дорослих в родині на позиціях у війську, чи на місцях в теробороні, варто пояснити, що це їхня робота та обов'язок, так сама як робота та обов'язок дитини зараз продовжувати навчання.

🔸Запропонуйте дитині підтримати наших захисників та намалювати малюнок, скласти віршика, чи написати історію.

👩🧑Для старших дітей та підлітків:

🔸Старші діти вже мають доступ до інформації. Завдання батьків -  фільтрувати новини, які вони черпають з інтернет-простору і правильно визначати, з яких джерел вони беруть відповідну інформацію, пояснити чому важливо читати лише офіційну і перевірену інформацію.

🔸Про війну треба говорити. Варто звертатись до історії й казати про те, що Україна у своїй історії вже пережила низку воєн. Можна розповідати спогади родичів. Такі життєві історії дітей можуть заспокоїти.

⁉️Не забувайте, що не зважаючи на вік дитини, варто знайти спосіб пояснити чіткі правила поведінки та що у ситуації війни ми маємо бути більш обережними, ніж зазвичай.  Треба нагадувати, що не можна підіймати нічого на вулиці – незнайомі речі. 

Будьте поряд із дітьми, зараз як ніколи вони потребують уваги та любові дорослих.

Бережіть себе та близьких. Все буде Україна! 💙💛

ЯК ЗНИЗИТИ ТРИВОЖНІСТ УЧНІВ І УЧЕНИЦЬ

У війну діти потерпають найбільше. Як учителі можуть допомогти дітям зрозуміти нову реальність і підлаштуватися до неї — дивіться у зображеннях. ❤

Global Teacher Prize  Ukraina

ЯК НАДИХНУТИ УЧНІВ І УЧЕНИЦЬ У ВІЙНУ

Ми будемо залишатися сильними та підтримувати одне одного до переможного кінця. Усе буде Україна! 🇺🇦❤️

Global Teacher Prize  Ukraina

Травматична подія. Як її переживають діти

⚡️Що таке травматична подія? 

І що про неї варто знати❗️

Травматична подія – це шокуючий, страшний або небезпечний досвід, який може вплинути на вас емоційно та фізично.  В умовах війни, яка триває у нашій країні, ми однозначно всі це переживаємо, не залежно від того, де знаходимось. Проте наша психіка може реагувати по різному.

💭Чи кожна травматична подія травму

🔅Не кожне падіння залишає після себе рану, так само не кожна травматична для психіки подія призводить до травми. Якщо у психіки недостатньо міцності та опорності, щоби впоратися з певною атакою на неї, ми травмуємося. 

🔅Стане подія травматичною чи ні, залежить від різних факторів: інтенсивності події, того, наскільки стійкою є людина та скільки ресурсів у неї є. 

🔅Одна й та сама подія може по-різному впливати на людей саме тому, що у них різні внутрішні та зовнішні ресурси. 

💭Яка реакція психіки на травматичну подію?

🔅Реакції на травму можуть бути миттєвими або відкладеними, короткими або тривалими. Більшість людей мають інтенсивні реакції відразу, а часто і протягом кількох тижнів або місяців після. Це нормальні та очікувані реакції, які з часом зменшуються: 

🔘Почуття тривоги, смутку або гніву

🔘Проблеми з концентрацією уваги та сном

🔘Постійні думки про те, що сталося

🔅Наша психіка пластична, і вона відновлюється, але головне – не заважати їй давати собі проживати те, що з нами відбувається, дозволяти собі плакати та боятися.

💭Якщо ці реакції тривають довгий час, а стан не покращується, що робити?

🔅Якщо ваш стан заважає повсякденному життю, важливо звернутися за професійною психологічною допомогою. Це не соромно. Ви можете записатись до лікаря, або звернутись в кризовий безплатний центр психологічної підтримки.

💭Як зрозуміти, що людині потрібна професійна психологічна допомога?

🔘Сильне хвилювання, тривога, сум або страх, які не покидають 

🔘Людина часто плаче

🔘Виникли проблеми з ясним мисленням

🔘Спогади про подію переживаються заново

🔘Почуття гніву, образи або дратівливості на всіх 

🔘Кошмари або труднощі зі сном

🔘Починає уникати місць або людей, які викликають тривожні спогади 

🔘Людина ізолювалася від сім’ї та друзів

💭Маю дивні фізичні реакції в тілі, це нормально?

🔅Фізичні реакції на травму також можуть означати, що особа потребує допомоги:

🔘Постійні головні болі, які не знімаються знеболювальними

🔘Біль у шлунку і проблеми з травленням

🔘Постійне відчуття втоми

🔘Прискорене серце і пітливість

🔘Тіло постійно “на стрьомі” і легко лякається

💭Чи діти переживають травматичну подію так само?

🔅Симптоми, які іноді спостерігаються у дітей у віці до шести років:

🔘Мочити ліжко після того, як навчилися користуватися туалетом

🔘Втрата або нездатність розмовляти

🔘Розігрування страшної події під час гри

🔘Незвично “прилипати” до батьків або інших дорослих

🔅Діти старшого віку та підлітки частіше мають симптоми, подібні до тих, що й дорослі:

🔘Може розвинутися руйнівна або деструктивна поведінка.

🔘Можуть відчувати себе винними за те, що не запобігли травмам або смертям. 

🔘Можуть виникати думки про помсту.

💭Як я можу сам собі допомогти?

🔅Є здорові способи подолання наслідків травматичної події:

🔘Відмова від вживання алкоголю та інших наркотиків, навіть якщо вам здається, що це прибирає симптоми, в довгостроковому ефекті - це може лише нашкодити;

🔘Проводити час з близькими та надійними друзями, які підтримують;

🔘Намагайтеся підтримувати нормальний розпорядок їжі, фізичних вправ і сну.

🔘Залишатися активним – це хороший спосіб впоратися зі стресовими відчуттями.

🔅Навіть якщо наслідки травми не такі інтенсивні, все одно краще звернутися по допомогу до спеціаліста. Онлайн-платформа «Розкажи мені» цілодобово надає українцям безкоштовну психологічну допомогу.

За матеріалами МОЗ та міжнародними класифікаціями DSM-5

Що таке ПТСР і що про нього варто знати

Усе частіше почали з'являтися згадки в медіа та соцмережах про ПТСР - посттравматичний стресовий розлад. Що це таке, що про нього варто знати, та чи загрожує він усім.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події. Водночас лише 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичну подію страждають від ПТСР.  Цей стан можна подолати та навчитися ним керувати.

❓У кого може розвинутись ПТСР?

🔻У людей які пережили загрозливу для життя чи гідності ситуацію. 

🔻У контексті війни це ветерани та цивільне населення, які перебувають у зоні бойових дій.

❓Як знати, чи розвинеться у людини ПТСР?

🔻Індивідуальна вразливість або стійкість - це ключові фактори в розвитку ПТСР

🔻Схильність до ПТСР на 40% зумовлена спадковістю

🔻Діагноз ПТСР ставлять досить рідко серед цивільного населення, які були свідками бойові дії.

❓Як може проявлятися ПТСР?

🔻Постійні думки про травматичну подію. Вони можуть з'являтися мимоволі, снитися або повертатися, коли щось нагадує про травму.

🔻Психіка після війни продовжує жити у постійній бойовій готовності. Людина миттю займається, дратується, тривожиться і переймається думками про власну безпеку;

🔻Підвищена тривожність, що може проявлятися в порушеннях сну, уважності чи мати фізичний прояв;

🔻З‘являються стійкі судження щодо пережитої травматичної події, які змушують звинувачувати себе, інших або всіх;

🔻Знижений інтерес до участі в важливих подіях, проблеми з роботою, відсутність фокусу;

🔻Панічні атаки та повторне переживання подій через нічні жахи, флешбеки, ілюзії, галюцинації - схожий звук, запах, місця змушують згадувати пережиті події;

🔻Уникнення згадок про травму: розмов, спогадів, почуттів та людей, з якими прийшлось пережити цей досвід та предметів, які нагадають;

🔻Соматичні реакції: пітливість, відсутність апетиту або переїдання, тремор, проблеми травлення, головний біль, стиснення м’язів;

🔻Недовіра до світу і людей, негативні установки про себе і про світ;

🔻Емоційне відсторонення та внутрішня порожнеча, думки про суїцид;

🔻Зловживання наркотиками, сигаретами алкоголем та азартними іграми;

‼️Симптоми зазвичай починаються рано, протягом 3 місяців після травматичної події, але іноді вони починаються через роки.

‼️Симптоми мають бути надто сильними та тривати від 1 місяця, повторюватись, а також мати клінічно значущі порушення у функціонуванні організму людини та його соціальному житті.

‼️Перебіг хвороби різний. Деякі люди видужують протягом 6 місяців, а інші мають симптоми, які тривають набагато довше. У деяких людей стан стає хронічним.

❔Що мені робити, якщо я підозрюю у себе ПТСР?

☑️Запланувати візит до психіатра, це не соромно;

☑️також можна звернутися до психотерапевта, який працює з травмами та ПТСР. Зазвичай потрібно 8-10 сесій для подолання розладу;

☑️ліки та підхід підбираються індивідуально з огляду на обставини, але дотримуючись протоколу;

☑️дітям та підліткам не рекомендують медикаментозне лікування ПТСР;

☑️якщо ПТСР супроводжує депресія, то слід лікувати спершу її.

🙏Не робіть поспішних висновків, не вішайте ярликів. Спостерігайте свої емоції та стан, поважайте його та не нехтуйте кризовою допомогою психологів. 

Онлайн-платформа «Розкажи мені» (https://tellme.com.ua/) працює цілодобово  та надає українцям безкоштовну психологічну допомогу. Звертайтеся, якщо відчуваэте у цьому потребу.

За матеріалами МОЗ та міжнародними класифікаціями DSM-5

Як відповідати дітям на складні запитання

 Коли закінчиться війна? Що буде із нашою домівкою? Коли ми повернемося додому? Діти ставлять батькам складні питання, на які дорослі часто не мають відповіді. Ми пропонуємо варіанти відповідей,  здатних тримати силу духу дітей та дорослих.

КОЛИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА?

І дорослим, і дітям складно не знати точної дати закінчення війни. Проте дещо нам точно відомо, і саме про це ми можемо поговорити із дітьми.

Варіант відповіді

Війна безумовно закінчиться. Поки що складно сказати, коли саме. Зараз наша величезна сильна армія трощить ворога та перемагає його. Дуже важливо вигнати його повністю за кордони нашої країни, нам потрібна повна перемога.

Спеціальні групи оборони територій (тероборона) охороняють кожен район, щоб був порядок і щоб вороги не змогли проникнути непоміченими.

Волонтерів дуже багато, усі працюють на перемогу. Весь світ підтримує нас, посилає нам гарну потужну зброю, ліки, продукти.

Крім того, багато компаній закрилися і не працюють у Росії, щоб вплинути на її громадян. Закрилися: Плейстейшн, TikTok, МакДональдз та багато інших.

Наше завдання у цей час — вижити та зберегти любов у серці та розум у голові. Ми всі будемо дуже потрібні відразу після перемоги, а наразі ми потрібні один одному. Це те, на що ми можемо вплинути своїми власними маленькими кроками.

МАЛЕНЬКІ  КРОКИ ДЛЯ КОЖНОГО

1. Піклуватись про гарний фізичний стан та самопочуття:

повноцінно харчуватись;

дихати повітрям;

за можливістю рухатись;

не мовчати, якщо щось болить, повідомляти дорослим про це, не терпіти до останнього — це важливо;

пити воду;

обіймати та обійматися;

2. Піклуватись про стан душі:

спілкуватись, жартувати;

радіти маленьким речам у житті та нашим перемогам;

сміятися, якщо смішно;

плакати, коли гірко;

Так працює наша психіка — їй потрібні і сміх, і сльози, і обійми для здоров’я. Не соромтесь показувати один одному меми, розказувати смішні історії, ділитись тим, про що сумуєте. Це і є те, що робить нас людиною, і цього у нас нікому не відібрати.

Із зовнішнім ворогом — армією Росії ведуть боротьбу наші воїни. Із внутрішнім ворогом — безсиллям, безпорадністю, горем — ми можемо боротися, спілкуючись та підтримуючи один одного.

ЩО БУДЕ З НАШИМ ДОМОМ?

Варіант відповіді

Ми всі віримо в те, що наш будинок уціліє. Ми попросили друзів, які залишились, щоб вони приглядати за нашим будинком/помешканням. Вони будуть постійно перевіряти — чи все добре з ним, та повідомляти нам.

Якщо так вже трапиться, що наш будинок прийме на себе удар і захистить собою (як капітан Америка захищає своїм щитом) людей, значить, ми побудуємо новий дім відразу після закінчення війни. Ми маємо для цього все необхідне.

Тут доречна розмова про те, що таке дім. Наприклад, дім — це знайомі речі, отже потрібен час, щоб познайомитись з речами навколо тут…

Дім — це аромат млинців зранку… отже, варто спробувати зробити їх за можливості.

Дім — це погратись із сестрою та мамою, отже, варто погратись саме зараз.

Відчуття дому — воно всередині, коли поруч гарні люди і коли безпечно, коли можна погратись.

Тут доречно запитати дитину: за чим ти сумуєш найбільше? Чи можна хоч щось зробити тут, щоб дім теж знав, що ти його пам’ятаєш?

Наприклад, навчити своєї улюбленої гри дітей, які опинились разом із тобою, або навіть дорослих. Можливо, чимось обмінятись або поділитись, це теж буде дуже добре. Можливо, чимось обмінятись або поділитись, це теж буде дуже добре. Маленьке тепло власного дому, яке можна прямо зараз зробити тут, допоможе тобі та навчить інших дітей, яким це також потрібно

Я СУМУЮ ЗА СВОЇМИ ДРУЗЯМИ І НЕ ХОЧУ ЗНАЙОМИТИСЯ З НОВИМИ!

Варіант відповіді

Це нормально, що зараз не хочеться ні з ким знайомитись. Коли довкола все швидко змінюється, то природно триматися за своє «старе», знайоме, звичне. Така реакція свідчить про хорошу роботу мозку і тіла.

І зараз, і після закінчення війни потрібні будуть різні друзі. Коли ми знайомимося з новими людьми та однолітками, ми не зраджуємо старих друзів. Навпаки, ми готуємо ґрунт для них — щоб і у них стало більше знайомих і друзів.

Не варто заводити зараз багато знайомств і одразу з усіма дружити. Достатньо приязних стосунків: просто привітатися, побажати гарного дня, обмінятися кількома жартами і посмішкою. Із часом це створить міцний ланцюжок хорошої дружби, на який згодом зможуть спертися усі ваші друзі.

У такі моменти варто поговорити із дитиною: чого саме їй найбільше бракує тепер без спілкування зі старими друзями? Коли ви чи дитина сумуєте за кимось, варто одразу про це написати людині. Або навіть намалювати якийсь щасливий момент вашої дружби. Коли ви зустрінетесь, зможете показати цей малюнок, і тій людині буде важливо знати, що ви про неї пам’ятали і думали.

А ще діти можуть показати новим знайомим ті ігри, у які гралися зі своїми старими друзями: так ви ніби стаєте провідником радості Дружби, і це допоможе іншим. Адже дружба — це те, що рятує нас від самотності, горя та страждань.

КОЛИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА, УСЕ БУДЕ ЯК РАНІШЕ?

Це, мабуть найскладніше запитання з усіх.

Варіант відповіді

Коли закінчиться війна, точно будуть садочки і школи, зустрічі із друзями, уроки та веселі перерви, домашки і морозиво після школи, прогулянки та мандрівки з друзями та рідними. Точно будуть смачні сніданки і затишні вечері, красиві світанки та заходи сонця, а ще зорі у небі, походи у ліс по гриби, ігри на плейстешн і багато обіймашок із друзями, тиша вночі та гамір мирного життя удень — гуркіт трамваїв, машин, гамір супермаркетів. Усе, що зруйновано, ми відбудуємо знову так, як буде найкраще для нас. Адже людяність завжди перемагає зло.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ІМУНІТЕТ: 8 КЛЮЧІВ, ЩОБ ВІДНОВИТИ СИЛИ

Життя українців назавжди поділилося на до і після 24 лютого 2022 року. На думку психологів, головний стан, із яким маємо боротися зараз, це відчуття безсилля. Перебувати в такому стані шкідливо для психіки і дорослих, і дітей. Доктор психологічних наук Любов Найдьонова радить 8 ключів для підтримки психологічного імунітету. А також пропонує вчителям вправу «віртуальні обійми» — її зможете спробувати з учнями, щойно зустрінетеся онлайн.

1️⃣

Бути в дії. Запитуйте себе: кому я можу допомогти зараз? Це допомагає і нам, і дітям. Мати мету і роль дає сенс у складній ситуації. Тож маємо подбати, щоб бути зайнятими. Давайте дітям конкретні завдання: «Порахуй, скільки дітей», «Допоможи мені зробити це і це». Подумайте, що ще може зробити дитина, щоб допомогти собі.

2️⃣

Обов’язок. Обов’язок рятує людину. Запитайте себе: за що я відповідаю? Наприклад, за те, щоб заспокоїти та зайняти дітей (навчанням, волонтерством за віком), за зв’язок із колегами, керівником. Дітям також давайте посильні обов’язки — це повертає відчуття контролю. Якщо дитина має місію, буде відчувати себе потрібною, а це дає сили.

3️⃣

Рутина. Рутина та звичність — велика сила. Школа має повернутися до рутини. Важливо знову зробити розклад занять. Навіть зараз, коли все змінилося, для дитини це буде частиною зайнятості, яка збереглася. Це дає наснагу, адже тут дитина знає, що потрібно робити: що буде сьогодні, що буде потім.

4️⃣

Організація. Коли світ змінився, потрібно організувати свій день. Навіть найменші побутові справи чи проблеми, які ми вирішуємо, укріплюють нас.

5️⃣

Якір. Подумайте: що допомагає мені? Що тримає мене? Сім’я, друзі, робота, мета. Послухайте музику, поговоріть із близькими, знайдіть маленьке задоволення в ситуації. Запитайте дитину: що тобі дає задоволення в цій ситуації?

6️⃣

Бути на зв’язку. Створіть коло людей, з якими ви тримаєте зв’язок. Особливу увагу приділіть дітям, які віддаляються, усамітнюються. Ініціюйте з ними зв’язок і тримайте контакт.

7️⃣

Встановити різницю між «небезпечно» і «страшно». Небезпека — це коли є конкретна загроза, її можна зменшити дією. Страх — це наше відчуття, а не небезпека, проте тіло поводиться так, наче це небезпека. Поясніть цю різницю дітям і запитайте: зараз вам небезпечно чи просто страшно? Якщо є відчуття страху, можемо пробувати разом повільно дихати, стискати-розслабляти м’язи, відволікати увагу.

8️⃣

Розмовляти з дітьми спокійно. Якщо дорослі нервують, то це дуже впливає на дітей. Тому обмежте перегляд новин дітьми. У розмовах з ними передавайте інформацію відкрито і спокійно, розповідайте факти, а головне — слухайте, що діти вже знають.

І нарешті обіцяна вправа"ВІРТУАЛЬНІ ОБІЙМИ"

Щойно у вас з учнями чи близькими вам людьми буде нагода зустрітися онлайн, пробуйте «віртуальні обійми». Домовляєтеся, що зараз по різні боки зв’язку берете в руки подушку, згорнутий плед чи куртку, іграшку, будь-яку м’яку об’ємну річ. Обіймаєте її одночасно, притискаєте, наче ту рідну людину, що на великій відстані від вас. Так ви допомагаєте своїй обіймальній уяві, додаючи тактильних стимулів. Психологи дослідили: для отримання ефекту присутності потрібен тактильний канал та ще один — слуховий чи зоровий. Навіть «віртуальні обійми» долають дистанцію і дарують відчуття єдності і сили.

ПАМ'ЯТАЙТЕ РАЗОМ МИ СИЛА. ЯКОЮ Б СКЛАДНОЮ НЕ БУЛА СИТУАЦІЯ, ВОНА МИНЕ. МИ ДОПОМОЖЕМО ОДНЕ ОДНОМУ ЗДОЛАТИ ЦІ ТРУДНОЩІ.

Попри жахливу війну в Україні, області, в яких це можливо, організовують навчальні  онлайн-зустрічі для дітей та підлітків.

“Саме зараз наше завдання – допомогти дітям повернути, створити хоч невеликий простір безпеки. Багато хто з них досі перебувають у стані шоку. Ми не можемо припустити, що стане тригером для травматичних реакцій, тому наші уважність, емпатійність, почуття такту та відчуття опори дуже важливі”, – каже Світлана Ройз.

ПОРАДИ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

ТУРБУЄМОСЬ  ПРО СЕБЕ І НАМАГАЄМОСЬ  НЕ ПОЧИНАТИ РОБОТУ БЕЗ РЕСУРСУ.

 Якщо нам не вистачить сил витримати погляд дитини, наповнений болем, її запитання, реакцію – це посилить її стан занепокоєння та безпорадності.

НАШЕ ЗАВДАННЯ – СТВОРИТИ БЕЗПЕЧНИЙ ПРОСТІР, У ЯКОМУ Б ДИТИНА ВІДЧУЛА БЛИЗЬКІСТЬ – “Я З ТОБОЮ”. Ідеться про простір із чітко структурованими правилами та межами контакту.

Якщо ви не маєте досвіду роботи з емоційним реагуванням на почуття та емоції, починати роботу можна буде лише у співпраці з психологом.  Цю роботу можна буде проводити лише після фази стабілізації – зміцнення та відчуття безпеки.

ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО МИ ПРОВОДИМО ЗУСТРІЧІ ДЛЯ ТОГО, ЩОБИ ДАТИ ДІТЯМ СТАБІЛЬНІСТЬ У ТЕПЕРІШНІЙ РЕАЛЬНОСТІ, відволікати їх  цікавими фактами, захопливими розповідями. Війну, танки, вибухи вони бачать у новинах. Вони чують про це від батьків, рідних і близьких.

Уявіть, що ви працюєте з дитиною з Харкова, яка сидить у бомбосховищі. Усі розмови про війну для неї зараз – додаткове травмування. Будь ласка, зважайте на це.

ДЛЯ ДИТИНИ, ЯКА ПЕРЕЖИЛА ВТРАТУ, втратила близьких або будинок, абсолютно неприпустимі слова на кшталт “час лікує”, “у всьому є й хороший бік”, “подивися, який тут є хороший варіант для тебе”. Ці слова некоректні та неетичні.

Дітям важливо почути: “Те, що ти пережив – жахлива трагедія, це жахливо й так шкода, що тобі довелося через це пройти. Я захоплююсь твоїми мужністю та силою. Попри таке горе, ти справляєшся, як справжній герой. Я дуже хочу тебе обійняти та захистити”.

Далі можна сказати: “Але я бачу, який ти сильний і як ти справляєшся”. Проте не давайте порад, поки вас не попросили про це.

І ГОЛОВНЕ  — ПОКАЗУЙТЕ ВЛАСНИЙ ПРИКЛАД. «Дорослий» дорослий у цій ситуації — найкраща опора для дитини. 

Вірте в ЗСУ та перемогу. Бо все буде Україна.

Освіторія

Валентинки, створені власноруч, дарують радість і любов оточуючим! 

Увага!!!

Відповідно до рішення комісії ТЕБ та НС навчальні заклади міста переходять на дистанційну форму навчання з 26 січня по 4 лютого  2022 року. 

Увага!

З 25.01 по 03.02  3-А клас буде на ізоляції, тому навчання буде проводитися дистанційно до 3 лютого включно!

Щиро бажаємо всім доброго здоров'я !!!

Увага!

З 24.01 по 04.02  1-Б клас буде на ізоляції, тому навчання буде проводитися дистанційно до 4 лютого включно!

Щиро бажаємо всім доброго здоров'я !!!

Увага!

З 24.01 по 03.02  6-В клас буде на ізоляції, тому навчання буде проводитися дистанційно до 3 лютого включно!

Щиро бажаємо всім доброго здоров'я !!!

Увага!

З 24.01 по 04.02  7-Б клас буде на ізоляції, тому навчання буде проводитися дистанційно до 4 лютого включно!

Щиро бажаємо всім доброго здоров'я !!!

Увага!

З 24.01 по 03.02  11-А клас буде на ізоляції, тому навчання буде проводитися дистанційно до 3 лютого включно!

Щиро бажаємо всім доброго здоров'я !!!

Увага!

З 21.01 по 03.02  10-Б клас буде на ізоляції, тому навчання буде проводитися дистанційно до 3 лютого включно!

Щиро бажаємо всім доброго здоров'я !!!

Увага!

З 20.01 по 27.01  8-Г клас буде на ізоляції, тому навчання буде проводитися дистанційно по 27 січня включно!

Щиро бажаємо всім доброго здоров'я !!!

Увага!

З 19.01 по 27.01  10-А клас буде на ізоляції, тому навчання буде проводитися дистанційно по 27 січня включно!

Щиро бажаємо всім доброго здоров'я !!!

Увага!

З 18.01 по 27.01 8-Б клас буде на ізоляції, тому навчання буде проводитися дистанційно по 27 січня включно!

З 18.01 по 27.01 9-А клас буде на ізоляції, тому навчання буде проводитися дистанційно по 27 січня включно!

Щиро бажаємо всім доброго здоров'я !!!

 Про вибір та замовлення підручників для учнів 9-х класів

Увага! Конкурс "Вікіпедія для школи"

Вітаємо переможців 3 щорічного Всеукраїнського пізнавального конкурсу "Я-Людина!"

Вітаємо переможців 4 щорічного Всеукраїнського національно- патріотичного конкурсу "Я-козацького роду!"

Привітання

Радуйся, співай, танцюй! Вікна дружно розмалюй! Візерунки! Позитив! Школа 9 - ексклюзив!

Christmas wish від учнів 7-А класу, вчитель Євчук О.В. 

Напередодні Дня Святого Миколая (1-г)